Святе Письмо з розважанням на 26 серпня

Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 16, 13-24.

13. Браття, чувайте, стійте у вірі, будьте мужні, кріпіться. 14. Нехай усе у вас діється в любові.

15. Благаю вас, брати: ви знаєте родину Стефана, що вона первісток Ахаї і що вони посвятили себе на службу святим; 16. отже, щоб ви також були услужливі таким людям і кожному, хто трудиться та працює з ними. 17. Я тішуся приходом Стефани, Фортуната й Ахаїка: вони вашу відсутність заступили, 18. бо заспокоїли мій дух і ваш. Шануйте, отже, таких.

19. Вітають вас Церкви азійські. Вітають вас у Господі сердечно Акила й Прискилла з їхньою домашньою Церквою. 20. Всі брати вас вітають. Вітайте один одного святим цілунком. 21. Привіт моєю рукою, Павловою.

22. Як хто не любить Господа, анатема на нього. Маран ата.

23. Благодать Господа Ісуса з вами. 24. Любов моя з усіма вами у Христі Ісусі.

Євангеліє від Матея 21, 33-42.

33. Сказав Господь притчу оцю:

Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, найняв його виноградарям і відійшов. 34. Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяли від них належні плоди.

35. А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували. 36. Тоді він послав інших слуг, більше від перших, та й ті вчинили з ними те саме.

37. Нарешті послав до них свого сина, кажучи:

– Матимуть пошану до мого сина.

38. Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою:

– Це спадкоємець. Ходімо, вб’ємо його й візьмемо собі його спадщину.

39. І взявши його, вивели геть з виноградника й убили.

40. Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?

41. – Лютих люто вигубить, – відповіли йому, – а виноградник найме іншим виноградарям, що будуть давати йому своєчасно його плоди.

42. Тоді Ісус сказав їм:

Чи ви в Писанні ніколи не читали:

Камінь, що відкинули будівничі,
став наріжним каменем.
Від Господа це сталось,
і дивне в очах наших.

1 Корінтян 16, 13–14: “Чувайте, стійте у вірі, будьте мужні, кріпіться. Нехай усе у вас діється в любові”

Не завжди нам вдається залишатися у своїй вірі настільки непохитними, як би нам цього хотілося. Бувають обставини, які засівають сумніви навіть у найвірніше серце. Ні, це зовсім не свідчить про маління у вірі чи небажання бути з Господом, а лише те, що ми – люди.

Та варто такі ситуації сприймати, як певний іспит, після якого, якщо докладемо зусилля, то зростемо й зміцніємо. Але треба бути пильними, щоб не зійти з обраного шляху.