Перше Послання Апостола Павла до Солунян 1, 6-10.
- Браття, ви стали наслідувати нас і Господа, прийнявши слово серед численних утисків, з радістю Святого Духа 7. і, таким чином, ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та в Ахаї. 8. Від вас бо рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та в Ахаї, але ваша віра в Бога розійшлася по всіх усюдах, так що нам не потрібно говорити про те. 9. Про нас бо там оповідають, який ми успіх мали у вас і як ви від ідолів вернулися до Бога, щоб служити живому й правдивому Богові 10. та очікувати з неба його Сина, якого він воскресив з мертвих – Ісуса, що визволяє нас від грядучого гніву.
Євангеліє від Луки 11, 1-10.
- Того часу Ісус молився в одному місці і як кінчив, сказав до нього один з його учнів:
– Господи, навчи нас молитись, як Іван навчив своїх учнів. 2. Він до них промовив:
– Коли ви молитесь, кажіть:
Отче, нехай святиться ім’я твоє, нехай прийде Царство твоє. Дай нам кожного дня наш хліб насущний. І прости нам гріхи наші, як і ми прощаємо кожному, хто нам винен; і не введи нас у спокусу.
Далі до них промовив:
Якби хто з вас мав приятеля, і той прийшов до нього опівночі і сказав до нього: друже, позич мені три хліби, 6. бо приятель мій прибув до мене з дороги, і я не маю що йому дати, 7. а той зсередини відповів би йому: не докучай мені, двері вже замкнені, і діти мої зо мною в ліжку; не можу встати й дати тобі; 8. кажу вам, що коли й не встане та не дасть тому, що він його приятель, однак через його настирливість підведеться й дасть, скільки той потребує.
- Отож кажу вам: просіть, і дасться вам; шукайте, і найдете; стукайте, і відчинять вам. 10. Кожний бо, хто просить, одержує, хто шукає, находить, і тому, хто стукає, відчиняють.
Солунян 1,8: “Ваша віра в Бога розійшлася по всіх усюдах”
Як ви розповідаєте іншим про свою віру в Бога? Як показуєте Його присутність у вашому житті?
Напевно, вишукуєте якісь цікаві форми, щоб якомога красномовніше продемонструвати: я вірю в Господа!
Можливо, будете здивовані, та найкраще вашу віру може засвідчити лише ваше життя, ваше ставлення до інших, ваше вміння розуміти. Те, якими ви є не лише на літургії, в церковних спільнотах, в оточенні парафіян чи на людях, де прийнято показувати себе якнайкраще. А тоді, коли ви є з тими, хто знає вас різних: і в повсякденні, і в особливо важливі дні, і в смутку, і в клопотах. А також серед тих, хто вас бачить вперше, хто навіть не знає вашого імені, ким ви є.
Присутність Господа у вашому житті має проявлятися через любов – щиру, справжню, смиренну.
