Послання Апостола Павла до Колосян 3, 4-11.
4. Браття, коли Христос, ваше життя, явиться, тоді й ви з ним явитесь у славі.
5. Умертвляйте, отже, ваші земні члени: розпусту, нечистоту, пристрасті, лиху похіть, зажерливість, тобто бовванопоклонство. 6. За все це падає гнів Божий на неслухняних, 7. між яким і ви колись ходили, коли жили між ними.
8. А тепер відкиньте й ви все те геть від себе: гнів, лють, злобу, наклеп, сороміцькі слова з ваших уст. 9. Не говоріть неправди один одному, бо ви з себе скинули стару людину з її ділами 10. й одягнулися в нову, що, йдучи до досконалого пізнання, відновляється за подобою свого Творця. 11. Тому немає ні грека, ні юдея, ні обрізання, ні необрізання, ні варвара, ні скита, ні невольника, ні вільного, а все й у всьому – Христос.
Євангеліє від Луки 17, 12-19.
12. В той час, коли Ісус входив в одне село, вийшло йому назустріч десять прокажених, що стояли здалека. 13. Вони зняли голос і казали:
– Ісусе, наставнику, змилуйся над нами!
14. Побачивши їх, він промовив:
– Ідіть, покажіться священикам.
15. І сталось, як вони йшли, очистилися. Один з них, побачивши, що видужав, вернувся, славлячи великим голосом Бога. 16. І припавши лицем до ніг Ісуса, став йому дякувати. Він був самарянин. 17. Озвавсь Ісус і каже:
18. – Хіба не десять очистилось? Де ж дев’ять? І не було між ними нікого, хто б, вернувшись, воздав хвалу Богові, крім чужинця цього?
19. І сказав до нього:
– Встань, іди: віра твоя спасла тебе.
Колосян 3,8: “Відкиньте й ви все те геть від себе: гнів, лють, злобу, наклеп, сороміцькі слова з ваших уст. Не говоріть неправди один одному”
Емоції… Їх у нашому житті буває надто багато. І добре, якщо вони позитивні. Та часто нами керують не найкращі поривання і ми під їхньою дією стаємо настільки засліпленими, що й не помічаємо: псуємо життя не лише ближнім, але й самі собі.
Гнів, злоба, обман – те, чим засмічуємо свою душу. Те, з чого вимуровуємо стіну гріха, яка віддаляє нас від Господа.
Протистояти негативу – складно, особливо, коли наші старання не дають швидкого очікуваного результату. Тому так важливо набратися терпіння і дбати про зміцнення віри, укріплення свого серця для послідовного слідування за Богом.
