Святе Письмо з розважаннями на 17 грудня

Читай також

  • Святе Письмо з розважаннями на 21 червня
  • Святе Письмо з розважаннями на 20 червня
  • Святе Письмо з розважаннями на 19 червня
        • Святе Письмо з розважаннями на 17 грудня

          Послання Апостола Павла до Євреїв 8, 7-13.

          7. Браття, коли б перший завіт був бездоганний, другий не був би потрібний. 8. Бо Господь, докоряючи їм каже:

          Ось надходять дні, каже Господь,

          і я укладу з домом Ізраїля і з домом Юди новий завіт:

          9. не за союзом, що я уклав був з їхніми батьками

          в день, коли я взяв їх був за руку,

          щоб вивести з єгипетської землі.

          А що вони мого завіту не додержали,

          я їх покинув, говорить Господь.

          10. Ось той союз, що я зроблю з домом Ізраїля

          по тих днях, каже Господь:

          я покладу мої закони їм на ум

          і напишу їх у них на серці,

          і буду їм Богом, і вони будуть моїм народом.

          11. Ніхто не матиме потреби навчати свого ближнього,

          і ніхто – свого брата, кажучи: пізнай Господа.

          Усі бо вони, від найменшого до найбільшого,

          будуть мене знати.

          12. Я бо буду милостив супроти їхньої несправедливости

          і їхніх гріхів не буду згадувати більше.

          13. Коли ж він каже: новий, тим робить перший старим. А те, що стало старим і дряхлим, врешті зникає.

          Євангеліє від Марка 8, 11-21.

          11. Одного разу вийшли фарисеї і стали сперечатися з Ісусом, і вимагали від нього знаку з неба, спокушаючи його. 12. Зітхнув він важко з глибини серця й каже:

          – Чого цей рід вимагає знаку? Істинно кажу вам: не дасться цьому родові знаку!

          13. І покинувши їх, знову сів у човен, і поплив на той бік.

          Закваска фарисейська та Іродова

          14. Учні ж забули взяти хліба – мали з собою лиш один хліб у човні. 15. Він остерігав їх, кажучи:

          – Глядіть, бережіться закваски фарисейської та Іродової!

          16. І вони стали говорити між собою про те, що не мають хліба. 17. Ісус, довідавшись про те, каже до них:

          – Чого говорите між собою, що не маєте хліба? Невже ви іще не розумієте й не тямите ? Невже у вас іще нечуле серце? 18. Маючи очі – не бачите? Маючи вуха – не чуєте? 19. Не пам’ятаєте, як я ламав п’ять хлібів на п’ять тисяч? Скільки кошів, повних куснів, ви зібрали?

          – Дванадцять, – кажуть йому.

          20. – А коли я розламав сім хлібів на чотири тисячі, скільки кошів куснів ви зібрали?

          – Сім, – кажуть.

          21. І він сказав їм:

          – Іще не розумієте?

          __________

          Скільки знаків нам потрібно, щоби врешті вірити?

          Що більше Ісус відкривав себе ізраїльському народу, то більше знаходилось тих, хто шукав чогось “більш явного”, дошукувався якихось деталей. 

          Обраний народ залишився незрячим і нечулим до приходу Месії, якого чекав від початку завіту з Богом.

          Іноді ми, християни, забуваючи про свою місію в цьому світі, теж шукаємо чогось особливого, не помічаючи знаків Божої любові, яких просто безліч у нашому житті. 

          Ми потопаємо у шаленій передсвятковій метушні, але чи готові відкрити своє серце для Ісусової присутності, почути і побачити Його?

          Читай також

        • Святе Письмо з розважаннями на 21 червня
        • Святе Письмо з розважаннями на 20 червня
        • Святе Письмо з розважаннями на 19 червня
          • Оціни

            [ratemypost]