Послання Апостола Якова 1, 1-18.
1. Яків, слуга Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом поколінням, що у розсіянні: привіт.
2. Уважайте за найвищу радість, мої брати, коли підлягаєте різноманітним спокусам. 3. Ви знаєте, що проба вашої віри виробляє витривалість, 4. за витривалістю ж нехай слідом іде чин досконалий, щоб ви були досконалі та бездоганні і щоб нічого вам не бракувало.
5. Коли ж кому з вас мудрости бракує, нехай просить у Бога, який дає всім щедро й за це не докоряє; і вона йому дасться. 6. Тільки ж хай просить із вірою, без жадного вагання; бо хто вагається, той подібний до морської хвилі, яку піднімає і колихає на всі боки вітер. 7. Така людина нехай собі не уявляє, що прийме що від Господа, 8. людина з подвійною душею, непостійна у всіх своїх поведінках.
9. Хай брат низького стану хвалиться своїм вивищенням, 10. а багатий – пониженням своїм, бо й він мине, неначе цвіт трави. 11. Зійшло бо пекуче сонце й висушило траву, і цвіт її впав, і краса виду її зникла. Так і багатий у своїх заходах зів’яне.
12. Блаженний чоловік, що перетриває пробу, бо він, як буде випробуваний, дістане вінець життя, що Господь обіцяв тим, що його люблять. 13. Ніхто, будучи в спокусі, нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний до зла і сам він не спокушає нікого; 14. кожний спокушається своєю власною похіттю, яка його принаджує і зводить. 15. Потім похіть, завагітнівши, родить гріх; гріх же, здійснений, родить смерть. 16. Мої любі брати, не уводьте самих себе в обман.
17. Всяке добре даяння і всякий досконалий дар сходить з висоти від Отця, світа, в якого нема ні зміни, ні тіні переміни. 18. Він захотів і родив нас словом правди, щоб ми були немов якими первістками його сотворінь.
Послання Апостола Павла до Ефесян 6, 10-17.
10. Браття, кріпіться в Господі та в могутності його сили. 11. Одягніться в повну зброю Божу, щоб могли дати відсіч хитрощам диявола. 12. Нам бо треба боротися не проти тіла й крови, а проти начал, проти властей, проти правителів цього світу темряви, проти духів злоби в небесних просторах. 13. Тому візьміть зброю Божу, щоб за лихої години ви могли протистати і, перемігши все, міцно стояти. 14. Стійте, отже, підперезавши правдою бедра ваші, вдягнувшись у броню справедливости 15. і взувши ноги в готовість, щоб проповідувати євангеліє миру. 16. Над усе візьміть щит віри, яким зможете згасити всі вогненні стріли лукавого. 17. Візьміть також шолом спасіння і меч духовний, тобто слово Боже.
Євангеліє від Марка 10, 11-16.
11. Сказав Господь:
– Хто відпускає свою жінку й бере іншу, чужоложить з нею. 12. І коли жінка покине свого чоловіка й вийде за іншого, чужоложить.
13. І приносили до нього дітей, щоб додоторкнувся їх, але учні забороняли їм. 14. Бачачи те, Ісус розгнівався і сказав їм:
– Пустіть дітей приходити до мене, не бороніть їм:таких бо царство Боже. 15. Істинно кажу вам: хто царства Божого не прийме, як дитина, не ввійде до нього.
16. І, обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.
Євангеліє від Луки 21, 12-19.
12. Сказав Господь своїм учням:
Стережіться людей, що на вас накладуть руки й переслідувати будуть, і волочитимуть по синагогах та по тюрмах, водитимуть перед царів і правителів з-за імени мого. 13. І це дасть вам нагоду свідчити про мене. 14. Візьміть собі до серця, що вам не треба готуватися наперед, що маєте відповідати, 15. я бо дам вам слово й мудрість, якій ніхто з ваших противників не зможе протиставитись і перечити.
16. Вас видадуть батьки, брати, рідні й друзі, і декому з вас смерть заподіють. 17. Вас будуть ненавидіти всі за моє ім’я. 18. Але й волос з голови у вас не пропаде. 19. Вашою терпеливістю спасете душі ваші.
Якова 1, 13: “Ніхто, будучи в спокусі, нехай не каже: Бог мене спокушає; бо Бог не може бути спокушуваний до зла і сам він не спокушає нікого”
Ми схильні шукати собі виправдання. Перша реакція на щось негативне, що з нами сталося: “це точно не я винен”, “таке життя”, “обставини були несприятливі”… І цей перелік можна продовжувати ще дуже довго.
Протистояти гріхові, який здебільшого замаскований під щось, чого дуже хочеться, що з легкістю роблять інші, – дуже складно. І перша думка: а чим я гірший? Якщо їм можна, якщо на них не падає каміння з неба, то й мені нічого за це не буде…
Нам притаманно шукати винних у своїх невдачах, у своїх гріхах, у тому, що йдемо супроти Господнього Закону. Визнати помилку, побачити і усвідомити: те, що зробив, те, що трапилося – виключно моя провина – це перший крок до морального, духовного зцілення. Ми не зможемо повернутися до Бога, якщо не захочемо визнати, що пішли супроти Нього.
