Послання Апостола Павла до Колосян 1, 2-6.
2. Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого.
3. Дякуємо Богові й Отцеві Господа нашого Ісуса Христа, завжди молячися за вас, 4. відколи ми почули про вашу віру в Христа Ісуса та про любов, що маєте до всіх святих 5. задля надії, що вам збережена на небі, яку ви перше чули у проповіді правди, у євангелії, 6. що до вас прибуло і що у всьому світі дає плоди і росте так, як і у вас, від того дня, коли ви почули і пізнали благодать Божу у правді.
Євангеліє від Луки 16, 10-15.
10. Сказав Господь: Хто вірний у найменшому, той і в великому вірний; а хто нечесний у найменшому, той і в великому нечесний. 11. Коли ви, отже, з нечесним багатством не були вірні, то хто довірить вам чесне? 12. І коли ви в чужім добрі не були вірні, хто вам дасть ваше?
13. Ніякий слуга не може двом панам служити, бо або одного зненавидить і другого полюбить, або буде триматися одного і другого занедбає. Не можете служити Богові й мамоні.
14. Чули все це фарисеї, які любили гроші, і насміхалися з нього. 15. Він же до них промовив:
– Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе – Богові осоружне.
Луки 16,15: “Ви видаєте себе за праведних перед людьми, але Бог знає серця ваші; бо що в людей високе – Богові осоружне”
Маємо спокусу – здаватися кращими, аніж є, успішнішими, набожнішими. Як не дивно, але з покоління в покоління передається “традиція” – робити щось попри людське око.
Зрештою, для нас дуже важлива стороння думка. Багато що ми робимо, бо “що люди подумають”, як і не робимо, бо “що люди скажуть”.
Здається, що те, чого не побачать, про що не почують, не дізнаються – наче й не існує. Але ж насправді, це аж ніяк не впливає на нашу сутність. Ми є такими, якими є, наші прогріхи ті, на які спокушаємося, а не чиїсь чужі.
Дивімося частіше вгору – на небо і вглибину свого сумління. Так згадуватимемо, що є Той, Хто знає нас краще за нас. Ми не можемо приховати від Творця ані наших вчинків, ані наших думок, ані навіть наших намірів. Але перш, ніж зробити крок, можемо чітко зрозуміти, куди йдемо – на зустріч із Богом, чи в протилежну від Нього сторону.
