Послання Апостола Павла до Колосян 3, 12-16.
12. Браття, вдягніться, як Божі вибрані, святі й любі, у щире милосердя, доброту, смиренність, лагідність, довготерпеливість, 13. переносячи один одного й прощаючи один одному взаємно, коли б хто мав на кого скаргу. Як Господь простив вам, так і ви прощайте. 14. Над усе це вдягніть любов, зв’язок досконалости, 15. і нехай панує в серцях ваших мир Христа, до якого ви були покликані в одному тілі, і будьте вдячні.
16. Слово Христа нехай у вас пробував у всій своїй повноті: навчайтесь всякої мудрости й напоумляйте одні одних; співайте Богові з подякою від свого серця псалми, гимни та духовні пісні.
Євангеліє від Луки 18, 18-27.
18. В той час один чоловік приступив до Ісуса, спокушаючи його і кажучи:
– Учителю добрий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?
19. Ісус озвавсь до нього:
– Чому мене звеш добрим? Ніхто не добрий, хіба один Бог. 20. Ти заповіді знаєш: не чужолож, не вбивай, не кради, не свідкуй ложно, шануй батька і матір.
21. Той відповів:
– Все це я зберіг змалку.
22. Почувши те, Ісус сказав до нього:
– Одного ще тобі бракує: продай усе, що маєш, і роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді приходь іди слідом за мною.
23. Почувши це, той засмутився вельми, бо був дуже багатий. 24. Глянув Ісус на нього й мовив:
– Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в царство Боже! 25. Легше пройти верблюдові крізь вушко в голці, ніж багатому ввійти в царство Боже.
26. Ті, що слухали, сказали:
– Хто ж тоді може спастися? 27. Він відповів:
– Неможливе в людей – можливе в Бога.
***
Дивовижно, але як іноді легко нам пробачати самих себе, носячи в серці образу на когось із рідних і друзів.
Що ж виходить? Ми взмозі визнати свою недосконалість і слабкість, натомість всі інші мають бути ідеальними у відносинах з нами?
Прощення – це найдієвіші ліки від будь-яких душевних ран, хоча, можливо, і найбільш гіркі. І прощати – велике мистецтво.
Рани, які нам завдають, загоюються довго і дуже часто залишають рубці. Якщо ми здатні пробачити – то здатні запустити процес оздоровлення. Якщо ні – то носимо у собі кровоточивий біль.
Вміння пробачати потрібне нам насамперед. Для нашого душевного здоров’я. І навіть якщо здається, що сил для цього немає, просімо в Ісуса допомоги, бо це Він, висячи на хресті, молився за тих, які Його розпинали.
