Перше Послання Апостола Петра 2, 21 – 3, 9.
21. Улюблені, Христос страждав за вас, даючи вам приклад, щоб ви йшли його слідами. 22. Той, хто не вчинив гріха, і підступу в його устах не найшлося, 23. хто був злословлений, але сам не злословив, хто страждав, та не погрожував, але здався на того, який судить справедливо – 24. він сам у своїм тілі виніс наші гріхи на хрест, щоб ми, вмерши для гріхів, жили для справедливости; бо ми його ранами зцілились. 25. Бо ви блукали, немов вівці, але тепер вернулися до пастиря й наставника душ ваших.
1. Так само ви, жінки, коріться своїм чоловікам, щоб навіть, якщо деякі не вірять слову, їх привабило без слова поводження жінок, 2. коли побачать ваше життя у чистоті й повазі. 3. Нехай ваша окраса буде не назовні – заплітання волосся, накладання золотих обручок чи прибирання в шати, 4. але в середині людського серця, в нетлінній красі духа, лагідного та мовчазного; ось що многоцінне перед Богом. 5. Бо колись святі жінки, які надіялися на Бога, приоздоблювали себе, корячися своїм чоловікам, 6. як от, приміром, Сара слухала Авраама і «паном» його звала; а ви її діти, коли добре чините і не звертаєте уваги на ніякі побоювання.
7. Ви, чоловіки, живіть розумно разом з вашими жінками, як з істотами, що від вас слабші, віддаючи їм належну шану як співнаслідникам благодаті життя, і тим ваші молитви не матимуть перешкоди.
8. Нарешті, всі ви будьте однієї думки, співчутливі, братолюбні, милосердні, смиренні. 9. Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб унаслідити благословення.
Євангеліє від Марка 12, 13-17.
13. Одного разу послали до Ісуса фарисеї і старші юдейські декого з фарисеїв та іродіян, щоб його піймати на слові. 14. Прийшли ті й кажуть до нього:
– Учителю, знаємо, що ти праведний і не зважаєш ні на кого: бо не дивишся на лице людей, лише по правді наставляєш на путь Божу. Личить давати данину кесареві чи ні? Маємо давати чи не давати?
15. Він, знаючи їхнє лукавство, сказав їм:
– Чого мене спокушаєте? Принесіть мені динарій, щоб я бачив.
16. Ті принесли. Він сказав їм:
– Чий це образ і напис ?
Ті йому відповіли:
– Кесарів.
17. Тоді Ісус промовив до них:
– Віддайте кесареві, що кесареве, а Богові, що Боже.
І вони дивувались йому.
І Петра 2, 9: “Не платіть злом за зло чи лайкою за лайку, а, навпаки, благословляйте, бо ви на те покликані, щоб унаслідити благословення”
Кажуть: “Ставтеся до людей так, як хочете, щоб ставилися до вас”. І ця логіка зрозуміла. Та іноді хочеться людям відповідати взаємністю не лише в доброму ставленні, але й, коли поступають зле. Щоб і вони відчули на собі, як може бути боляче, неприємно.
Та ми бачимо, як старозавітній принцип – “око за око, зуб за зуб” змінився принципом абсолютної любові через прихід і жертву Ісуса.
У повсякденному житті, на жаль, далеко не завжди і не всім вдається на любові будувати взаємини. Спокуса “показати характер” у багатьох сильніша за слідування за Богом.
Хоча Господь у Біблії вірш за віршем, сторінка за сторінкою вчить нас прощати і любити. Саме своїм сприйняттям зла – не мстити, а благословляти, можемо найкраще і найдієвіше засвідчувати своє християнство.
