Псалом 90
Ти, що живеш під Всевишнього покровом,* що у Всесильного тіні пробуваєш.
Скажи до Господа: Мій захисте і моя твердине,* мій Боже, на котрого покладаюсь.
Він бо спасе тебе від сітки птахолова,* і від погибельного мору.
Він тебе покриє крилами своїми, і ти втечеш під його крила;* щит і забороло − його вірність.
Ти не злякаєшся ні страху вночі,* ані стріли, що вдень літає.
Ані чуми, що в пітьмі бродить,* ані зарази, що нищить опівдні.
Нехай і тисяча впаде біля тебе, і десять тисяч праворуч від тебе,* – до тебе не підійде.
Ти лиш очима споглянеш,* і кару грішників побачиш.
Бо Господь − твоє прибіжище,* Всевишній – твій захист.
Ніяке лихо до тебе не приступить,* ніяка кара не підійде близько намету твого.
Бо ангелам своїм він повелить про тебе,* щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах.
І на руках тебе носитимуть,* щоб не спіткнулася нога твоя об камінь.
На гада й змія будеш наступати,* розтопчеш лева й дракона.
Тому, що він виявив свою любов до мене, я його врятую;* я вивищу його, бо він знає моє ім’я.
Візве до мене, і я озвусь до нього;* я буду з ним у скруті, я його визволю і його прославлю.
Довгим віком його насичу* і явлю йому моє спасіння.
Псалом 90: “Скажи до Господа: Мій захисте і моя твердине, мій Боже, на котрого покладаюсь. Він бо спасе тебе”.
Щоб бути впевненими, куди йдемо, шукаймо горизонт і прокладаймо шлях.
Щоб бути впевненими, що твердо стоятимемо – шукаймо опору.
Щоб бути впевненими, що не залишимося самі, набуваймо друзів.
Щоб бути впевненими, що правильно живемо і не схибимо, шукаймо руку Господа і просімо, щоб повів, слухаймо Його кроки в нашому щоденні і стараймося зажди мати відкритими – душу для молитви, серце для любові, а руки для обіймів і добрих справ.
