Діяння Апостолів 4, 23-31.
23. Тими днями, як апостолів відпустили, вони прибули до своїх і розповіли, що первосвященики й старші до них сказали. 24. Ці, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали:
– Владико! Ти створив небо і землю, і море, і все, що в них є. 25. Ти сказав Духом Святим через уста батька нашого Давида:
Чого заметушилися погани
й задумали народи марне?
26. Царі землі зібралися,
і князі зійшлися докупи
на Господа і на помазаника його.
27. Зійшлися бо справді у цім місті проти слуги твого святого Ісуса, якого ти помазав, Ірод і Понтій Пилат з поганами й людьми ізраїльськими 28. зробити те, що твоя всемогутність і мудрість уже наперед були постановили, щоб сталося. 29. І нині, Господи, глянь на їхні погрози й дай твоїм слугам з повною сміливістю проповідувати твоє слово. 30. Простягни твою руку на вилічення, нехай стаються знаки й чудеса іменем святого слуги твого Ісуса.
31. І як вони молилися, затряслось те місце, де вони зібралися, і всі сповнилися Святим Духом, і сміливо звіщали слово Боже.
Євангеліє від Йоана 5, 24-30.
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
24. Істинно, істинно кажу вам: хто слухає моє слово й вірує в того, хто послав мене, живе життям вічним і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.
25. Істинно, істинно кажу вам: надходить час, ба вже й тепер він, коли померлі почують голос Сина Божого і, почувши, оживуть. 26. Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі, 27. і дав йому владу суд чинити, бо він – Син чоловічий. 28. Не дивуйтеся тому, бо надходить час, коли всі, що у гробах, почують його голос 29. і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя, а ті, що чинили зло, на воскресіння суду. 30. Не можу я нічого діяти від себе самого; я суджу так, як чую, і суд мій справедливий, бо я шукаю не моєї волі, але волі того, хто послав мене.
Йоана 5, 24: “Хто слухає моє слово й вірує в того, хто послав мене, живе життям вічним”
Слухати і вірити – Він більше нічого від нас не хоче. Це як зі справді добрими батьками. Слухати і вірити сказаному. Звичайно, робити вибір самотужки, але завжди пам’ятати поради і вірити, що хочуть для нас лише найкращого.
Слухати і вірити – так небагато, але чомусь так складно. Ми готові слухати і вірити кого завгодно, робити собі кумирів із тих, хто бунтує, чи каже, що світ зовсім не такий, як нам каже Батько. Лише коли спіткнемося і боляче впадемо, пригадуємо, що забули, про що нас просить – слухати і вірити, щоб спастися, щоб не впасти, щоб не нашкодити собі.
