Послання Апостола Павла до Римлян 1, 7-12.
7. Браття, благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.
8. Насамперед дякую Богові моєму, через Ісуса Христа, за всіх вас, що віра ваша славиться по всьому світі. 9. Свідок бо мені Бог, якому я служу моїм духом, благовістуючи його Сина, 10. що я безперестанно згадую вас і завжди прошу в моїх молитвах, чи нарешті пощастить мені, з волі Божої, прийти до вас, 11. бо прагну вас бачити, щоб поділитися з вами яким духовним даром, щоб вас укріпити, 12. тобто підбадьоритись разом з вами, спільною вірою, вашою й моєю.
Євангеліє від Матея 5, 42-48.
42. Сказав Господь: Дай тому, хто в тебе просить, а хто хоче позичити в тебе, не відвертайся.
43. Ви чули, що було сказано: люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. 44. А я кажу вам: любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; 45. таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на праведних і неправедних.
46. Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять? 47. І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайне чините? Хіба не те саме й погани роблять? 48. Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий.
У всіх нас трапляються ситуації, коли пробачити насправді дуже складно. Кривду, образу, зраду.
Однак ми покликані бути досконалими. Розуміючи, що сил треба просити у Господа.
Задаймось сьогодні запитанням, а чи не тримаю я на когось зла, чи не зачаїлась у моєму серці якась давня образа?
Якщо боляче і важко згадувати – ставаймо і молімось про силу бути досконалими і вчитись любити всупереч всьому злу, якого так багато.
