Послання Апостола Павла до Римлян 3, 28 – 4, 3.
28. Браття, ми вважаємо, що чоловік оправдується вірою, без діл закону. 29. Хіба Бог – тільки юдеїв, а не й поган? Авжеж, і поган, 30. бо є лиш один Бог, що оправдує обрізаних завдяки вірі і необрізаних через віру. 31. То значить, отже, що ми вірою касуємо закон? Ні, навпаки, ми його стверджуємо.
1. Що. отже, скажемо, найшов Авраам, наш праотець, по тілу? 2. Бо коли Авраам оправдався ділами, він має похвалу, але не перед Богом. 3. Що бо говорить Писання? Повірив Авраам Богові, і це йому було пораховано за оправдання.
Євангеліє від Матея 7, 24 – 8, 4.
24. Сказав Господь: Кожен, хто слухає оці слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, що збудував свій дім на скелі. 25. Полилася злива, розлились потоки, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі.
26. А кожний, хто слухає оці мої слова й не виконує їх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску. 27. Полилась злива, розлились потоки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика.
28. І як Ісус скінчив ці слова, народ не міг надивуватись його навчанню, 29. бо він навчав їх як повновладний, а не як їхні книжники.
1. Коли ж Ісус зійшов з гори, за ним ішла слідом сила народу. 2. І приступив до нього прокажений, вклонивсь йому і мовив:
– Господи, коли хочеш, можеш мене очистити.
3. Ісус простягнув руку й доторкнувся до нього, кажучи:
– Хочу, очисться!
І він негайно ж очистився від прокази. 4. Ісус промовив до нього:
– Гляди, не кажи нікому; іди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідоцтво.
Послання Апостола Павла до Филип’ян 2, 5-11.
5. Браття, плекайте ті самі думки в собі, що були в Христі Ісусі. 6. Він, бувши в Божій природі, не вважав за непорушний привілей свою рівність із Богом, 7. але зовсім зменшив себе самого, прийнявши вигляд слуги і ставши подібним до людини. 8. Подобою явившися як людина, він понизив себе, ставши слухняним аж до смерти, і то смерти хресної. 9. Тому його возніс високо і дав йому ім’я, що над усяке ім’я, 10. щоб перед іменем Ісуса всяке коліно приклонялося на небі, на землі й під землею, 11. і щоб усякий язик визнав, що Ісус Христос – Господь на славу Бога Отця.
Євангеліє від Йоана 19, 25-27.
25. В той час при хресті Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. 26. Коли Ісус побачив матір і учня, якого він любив, що стояв біля неї, сказав до матері:
– Жено, ось син твій.
27. Потім каже до учня:
– Ось мати твоя.
І від тієї хвилини учень узяв її до себе.
Мт. 7, 24 – 8, 4. «Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі».
Як часто у своєму житті ми знаємо, як би мало бути, але живемо інакше. Ми свідомі того, як мали б поводитися, але поводимося по-іншому; розуміємо, як треба відповісти, але так не говоримо; знаємо, що віра без діл мертва, але залишаємося на рівні «слухачів закону», далеких від його виконання.
Мусимо усвідомити, що бути християнином – це не однохвилинна процедура, це не самі таїнства Хрещення і Миропомазання, також на Першій Сповіді християнство не закінчується – це постійне зростання в Христі.
Важливо, щоб ми не лише здобували знання про Бога і правду про себе, а й застосовували їх у нашому житті. Адже слово, яке Бог нам промовляє в молитві, у читанні Святого Письма, живе і діяльне, його слід відразу втілювати у своє життя. Бог може промовити також своє слово через різні засоби комунікації: інтернет, газету, радіо. Вслухаймось у слова, які Бог сіє в наші серця, і робімо все, щоб вони оживали в нашому житті. Бо лише коли так будемо діяти, збудуємо добру основу, збудуємо свій дім на скелі. І коли настануть життєві клопоти, ми зможемо встояти на скелі, якою є Бог!
Владика Венедикт (Алексійчук)
