Послання Апостола Павла до Римлян 6, 11-17.
11. Браття, вважайте себе мертвими для гріха, а живими для Бога в Христі Ісусі.
12. Нехай, отже, не панує гріх у смертнім вашім тілі, щоб вам коритися його пожадливостям, 13. і не видавайте членів ваших гріхові як зброю неправедности, але воздайте себе Богові, як ожилих із мертвих, і члени ваші як зброю праведности. 14. Бо гріх не буде більш над вами панувати, тому що ви не під законом, а під ласкою.
15. Що ж, чи будемо грішити, бо ми не під законом, але під ласкою? О ні! 16. Хіба не знаєте, що ви слуги того, кому себе віддаєте як слуг на послух, кого слухаєтеся: чи то гріха – на смерть, чи то послуху – на праведність? 17. Та дяка Богові, що ви, бувши колись слугами гріха, з усього серця послухалися тієї науки, якої вас навчили.
Євангеліє від Матея 8, 14-23.
14. В той час, коли прийшов Ісус до Петра в хату, побачив його тещу, що лежала в гарячці. 15. Він доторкнувсь до її руки, і гарячка її покинула, і вона встала, і услуговувала йому.
16. І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, 17. щоб збулося сказане пророком Ісаєю: він узяв наші недуги й поніс наші хвороби.
18. Побачивши силу народу навколо себе, Ісус велів відплисти на другий бік. 19. І приступив один книжник та сказав до нього:
– Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою.
20. Ісус каже до нього:
– Лисиці мають нори і птиці небесні – гнізда, а Син чоловічий не має де голови прихилити.
21. Другий з учнів сказав до нього:
– Господи, дозволь мені піти спершу поховати мого батька.
22. Ісус сказав до нього:
Іди за мною і зостав мертвим ховати своїх мертвих.
23. Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.
Гріх прийшов до нас разом із смертю та болем, порушивши ідеальний устрій, задуманий Богом.
Так часто можна почути запитання, куди дивиться Бог, коли хтось невинний страждає, коли є якесь горе чи біль.
Бог тоді завжди присутній зі співчуттям. Хто має дітей, той знає, що коли хвора дитина – батькам крається серце.
Але ж Бог всемогутній! Так, але сам Бог дав кожному з нас вільну волю, яку не сміє порушувати. І те, що хтось обирає зло, а інший терпить – це результат вибору.
Лише повна довіра до Господа може зробити нас вільними.
