Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 9, 13-18.
13. Браття, хіба не знаєте, що ті, які працюють коло святого, їдять із святого і ті, які служать жертовникові, мають частку з жертовника? 14. Так само й Господь велів тим, що проповідують Євангеліє, з Євангелія жити.
15. Та я не користався тим і не тому пишу, щоб було так зо мною. Волію бо скорше вмерти, ніж щоб хто відібрав у мене ту мою славу. 16. Бо коли я проповідую Євангеліє, нема мені від того слави, бо це мій обов’язок. І горе мені, коли б я не проповідував Євангелія. 17. Коли б я робив це добровільно, я мав би нагороду; коли ж це не з власної волі, я виконую доручену роботу. 18. Яка ж тоді для мене нагорода? Та, що, проповідуючи Євангеліє, я його викладаю даром, щоб не користатися правом, яке маю з Євангелія.
Євангеліє від Матея 16, 1-6.
1. В той час приступили до Ісуса фарисеї та садукеї, і, спокушаючи його, просили, щоб показав їм знак з неба. 2. А він у відповідь сказав їм:– Як настане вечір, ви кажете: буде гарна погода, бо червоне небо; 3. а вранці: сьогодні буде негода, бо небо щось червонясто похмуре. То вигляд неба ви вмієте розпізнавати, а знаків часу ви не здатні розпізнавати? 4. Рід лукавий і перелюбний шукає знаку, але знаку йому не дасться, хіба що знак Йони.
І покинув їх і пішов звідти.
5. Коли перепливали учні на той бік, забули взяти хліба. 6. Ісус сказав їм:
– Глядіть, бережіться закваски фарисейської і садукейської.
1 Корінтян 9, 14: “Господь велів тим, що проповідують Євангеліє, з Євангелія жити”.
Якби ми всі жили так, як вчить нас Святе Письмо, то не було би ворожнечі, депресій, воєн і ненависті.
Якби ми всі у своїх вчинках керувалися любов’ю, то не було би нещасних, покинутих, розчарованих і втрачених.
Якби ми всі виконували свої обов’язки так, ніби робимо це для найдорожчих людей, ми би не мали недбальства, халатності та невдоволення.
Якби ми всі пам’ятали, що ходимо під Богом і що це не якийсь міф чи чиясь фантазія, а наша реальність, то нам би вже цього вистачало як найбільшої мотивації для щасливого життя.
