Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 3, 9-17.
9. Браття, ми співробітники Божі, ви Божа нива, Божа будівля.
10. За благодаттю Божою, даною мені, я, мов мудрий будівничий, поклав основу, інший же на ній будує. Нехай же кожний вважає, як він будує. 11. Іншої бо основи ніхто не може покласти, крім покладеної, і ця основа – Ісус Христос. 12. Коли ж хто на цій основі будує з золота, срібла, самоцвітів, дерева, сіна, соломи – 13. кожного діло стане явне; день бо Господній зробить його явним; бо він відкривається в вогні, і вогонь випробовує діло кожного, яке воно. 14. І коли чиє діло, що він збудував, устоїться, він прийме нагороду; 15. коли ж чиє діло згорить, він зазнає шкоди; та він сам спасеться, але наче крізь вогонь.
16. Хіба не знаєте, що ви храм Божий і що Дух Божий у вас пробуває? 17. Коли хто зруйнує храм Божий, Бог його зруйнує, бо храм Божий святий, і цей храм – ви.
Послання Апостола Павла до Євреїв 3, 1-4.
1. Браття святі, учасники небесного покликання, вважайте на апостола й архиерея, якого ми визнаємо вірою, Ісуса, 2. вірного тому, хто його настановив, як був Мойсей у всім його домі. 3. Бо він удостоївся остільки вищої слави понад Мойсея, оскільки більшу честь має будівничий, ніж будинок. 4. Усякий бо дім хтось, будує, той же, що збудував усе – Бог.
Євангеліє від Матея 14, 22-34.
22. Того часу Ісус заставив учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як відпускав народ. 23. І коли відпустив народ, пішов на гору молитись насамоті. Як звечоріло, він був там сам один.
24. Човен уже був посеред моря і його кидали хвилі, бо вітер був супротивний. 25. О четвертій сторожі ночі Ісус прийшов до них, ідучи по морю. 26. Учні, побачивши, що він іде по морю, жахнулись.
– То привид! – заговорили і з переляку закричали.
27. Та Ісус тієї ж миті мовив до них:
– Будьте спокійні – це я, не бійтеся!
28. Тоді Петро озвавсь до нього й каже:
– Господи, коли це ти, вели мені прийти по воді до тебе!
29. – Іди! – сказав Ісус.
І вийшов Петро а човна, почав іти по воді і прийшов до Ісуса; 30. але, побачивши, що вітер сильний, злякався, почав потопати і скрикнув:
– Господи, рятуй мене!
31. Ісус зараз же простягнув руку, вхопив його і мовив до нього:
– Маловіре, чого усумнився?
32. І як увійшли до човна, вітер ущух. 33. Тоді ті, що були в човні, вклонилися йому до ніг, кажучи:
– Ти істинно – Син Божий!
34. І перепливши, прибули в землю генесаретську.
Євангеліє від Матея 16, 13-18.
13. В той час, прийшовши в околицю Филипової Кесарії, Ісус спитав своїх учнів:
– За кого мають люди Сина чоловічого?
14. Ті відповіли:
– Одні за Івана Христителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію або одного з пророків.
15. – На вашу ж думку, – каже до них, – хто я?
16. Озвався Симон Петро і заявляє:
– Ти – Христос, Син Бога живого.
17. У відповідь Ісус сказав до нього:
– Щасливий ти, Симоне, сину Йони, бо не тіло й кров це тобі відкрили, а Отець мій небесний. 18. Тож і я тобі заявляю, що ти – Петро-Скеля і на цій скелі збудую мою Церкву й адові ворота її не подолають.
Нам слід розуміти, наскільки сильно Бог любить кожного, як багато Він вклав у нас, створивши на свій образ і подобу.
І саме цей образ зберегти в собі – наше завдання. Гріх спотворює його щоразу, гріх чинить так, що ми втрачаємо гідність, насамперед дітей Божих. Творець доручив людині увесь світ, як багато довірив. Нарешті Свого Єдиного Сина віддав на терпіння заради нас. Щоби вирятувати.
Бог дорожить Тобою і любить, завжди готовий вислухати, завжди поруч.
