Друге Послання Апостола Павла до Корінтян 1, 1-7.
1. Павло, з волі Божої апостол Христа Ісуса, і брат Тимотей, Церкві Божій, що в Коринті, з усіма святими в усій Ахаї: 2. благодать вам і мир від Бога, Отця нашого і Господа Ісуса Христа.
3. Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець усякого милосердя і Бог усякої втіхи, 4. що втішає нас у всім нашім горі, щоб ми могли втішити тих, які у всяких скорботах, тією втіхою, якою Бог нас самих утішає. 5. Бо як маємо в собі Христових страждань повну ущерть міру, так і маємо через Христа повну ущерть міру утішення. 6. Отже, чи терпимо скорботи, воно на вашу втіху та спасіння; чи втішаємось, воно теж на вашу втіху, і це дає вам силу переносити терпеливо ті страждання, які ми терпимо. 7. Наша надія на вас повна, бо знаємо, що так само, як маєте участь у стражданнях, так матимете й у радощах.
Діяння Апостолів 1, 12-17; 21-26.
12. В той час вернулися апостоли в Єрусалим з гори, яка зветься Оливною, що близько Єрусалиму – день ходи в суботу. 13. Увійшовши в місто, зійшли на горницю, де вони пробували: Петро і Іван, Яків і Андрій, Филип і Тома, Вартоломей і Матей, Яків Алфеїв і Симон Зилот та Юда, син Якова. 14. Всі вони пильно й однодушно були на молитві разом з жінками і Марією, матір’ю Ісуса, та з його братами.
15. Тими днями Петро, вставши серед братів, яких зібралось було разом близько ста двадцяти, мовив:
16. – Мужі брати! Треба було, щоб збулося Писання, що Дух Святий прорік був устами Давида про Юду, який став проводирем тих, що схопили Ісуса. 17. Він був зачислений до нас і прийняв частку служби цієї.
21. Треба, отже, щоб із цих мужів, що сходились з нами ввесь той час, коли Господь Ісус жив з нами, 22. почавши від хрищення Івана аж до дня, коли він від нас вознісся, щоб один з них був разом з нами свідком його воскресіння.
23. І поставили двох: Йосифа, що зветься Варсавою, на прізвише Юст, і Матія. 24. І, помолившись, сказали:
– Ти, Господи, всіх серцезнавче, вкажи, кого з цих двох ти вибрав, 25. щоб узяти місце тієї служби й апостольства, від якого відпав Юда, щоб іти на своє місце.
26. І кинули жереб, і жереб упав на Матія, і його зараховано до одинадцятьох апостолів.
Євангеліє від Матея 21, 43-46.
43. Сказав Господь юдеям, що до нього прийшли: відніметься від вас царство Боже й дасться народові, що буде приносити плоди його. 44. Хто впаде на цей камінь, розіб’ється, а на кого він упаде, того роздушить.
45. Почувши ці притчі, первосвященики й фарисеї зрозуміли, що він про них говорить. 46. І намагалися схопити його, та боялися людей, бо ті мали його за пророка.
Євангеліє від Луки 9, 1-6.
1. В той час Ісус, скликавши дванадцятьох учнів своїх, дав їм силу і владу над усіма бісами, і зціляти недуги; 2. тоді послав їх проповідувати царство Боже й лікувати недужих. 3. Він до них промовив:
– Нічого не беріть у дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні грошей, ані дві одежі не майте. 4. В яку хату ви не увійшли б, там пробувайте, покіль не вийдете. 5. А як хто вас не прийме, виходячи з того міста, обтрусіть порох з ніг ваших На свідоцтво проти них.
6. І вийшли вони та, ходячи по селах, звіщали добру новину і оздоровляли всюди.
1 Корінтян 1,5: “Бо як маємо в собі Христових страждань повну ущерть міру, так і маємо через Христа повну ущерть міру утішення”.
Яким собі уявляєте ідеальне життя? Напевно, без болю і розчарувань, без втрат і зла, в повноті радості й достатку…
Завжди, коли думаю про задум Бога для людей, пригадую книгу Буття. Пам’ятаєте, скільки всього дарував нам Бог від самого початку? Там, в Едемському саду панувало ідеальне життя, але людство його втратило.
Та подумайте, наскільки сильною є любов Бога, що віддав у повноту стражнань Свого Сина, щоб ми знову мали шанс на ідеальне життя – без болю, страждань, а в благодаті.
Коли думатимете про те, що сьогодні чи вчора склалося не так, як ви хотіли, якщо зараз переживаєте складнощі, пам’ятайте, що маєте шанс усе змінити. Інколи варто перейти дорогою болю, щоб усвідомити безмежне милосердя Господа і переосмислити своє життя, себе, своє сприйняття всього, що відбувається.
