Послання Апостола Павла до Галатів 2, 11-16.
11. Браття, коли Петро прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому у вічі, тому що він заслужив докір. 12. Перше бо ніж прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; а як прийшли, почав таїтися та відлучуватися, боячись обрізаних. 13. Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що й Варнава був зведений їхнім лицемірством. 14. Та коли я побачив, що вони не ходять прямо за євангельською істиною, перед усіма я сказав Кифі: коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганськи, не по-юдейськи, як можеш силувати поган, щоб жили по-юдейськи?
15. Ми з роду юдеї, не грішники з поган; 16. та довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, але вірою в Ісуса Христа, ми увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону, бо ділами закону не оправдається ніхто.
Євангеліє від Марка 5, 24-34.
24. Одного разу слідом за Ісусом ішло багато люду, що тиснувся до нього. 25. І ось одна жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу 26. й натерпілась чимало від багатьох лікарів та витратила все, що мала, а полегші ніякої не зазнала, ба й, навпаки, ще гірше їй стало, 27. почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулась його одежі. 28. Мовила бо: «Як доторкнуся до його одежі – видужаю». 29. І висохла тієї ж хвилини її кровотеча, і вона почула тілом, шо видужала від недуги. 30. Ісус, вмить почувши, що з нього вийшла сила, обернувся до народу і спитав:
– Хто доторкнувся до моєї одежі?
31. Учні його сказали йому:
– Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, і питаєш: хто мене доторкнувся?
32. І озирнувся навколо, щоб побачити ту, що так вчинила. 33. Жінка ж, налякана, тремтячи, – знала бо, що сталось з нею, – приступила, впала перед ним і оповіла всю правду. 34. Він їй сказав:
– Дочко, віра твоя спасла тебе. Іди в мирі й будь здорова від твоєї недуги.
Марка 5, 34: “Дочко, віра твоя спасла тебе”.
Ви можете уявити, скільки людей звертаються до Бога в своїх молитвах? Зрештою, й кожен із вас по декілька разів за день взиває до Господа з різних причин.
І це – чудово!
Та, як думаєте, скільки з нас можуть бути певними, що торкнувшись Бога, почують: віра твоя спасла тебе?
Наскільки сильною є наша віра? Не бажання, щоб Господь виконав наше прохання, а саме віра в те, що Бог чує мене, що він ту, поруч зі мною і я точно люблена дитина.
Віра твоя спасла тебе – це має стати для кожного з нас ідеальним виміром стосунків із Богом…
