Послання Апостола Павла до Колосян 2, 1-7.
1. Браття, хочу, щоб ви знали, яке в мене велике піклування за вас і за лаодікеян та за всіх тих, що не бачили мене особисто, 2. щоб потішити серця їхні, в любові з’єднані, і збагатити повним розумінням для досконалого пізнання Божої тайни – Христа, 3. в якому сховані всі скарби мудрости й знання.
4. Кажу вам це, щоб ніхто не зводив вас пустими нібито доводами, 5. бо хоч я відсутній тілом, але духом я з вами, і дивлюся з радістю на порядок у вас та на твердість вашої віри в Христа.
6. Отже, як ви прийняли Господа Ісуса Христа, так у ньому і ходіте: 7. вкорінені в ньому, збудовані на ньому і зміцнені в тій вірі, якої ви навчились, стараючись рости у ній дедалі з подякою.
Друге Послання Апостола Павла до Тимотея 2, 1-10.
1. Сину Тимотею, зміцнюйся у благодаті, що в Христі Ісусі. 2. Що ти чув від мене при багатьох свідках, те передай вірним людям, які будуть здібні й інших навчити. 3. Перенось, отже, зо мною труди як добрий воїн Христа Ісуса. 4. Ніякий вояк не встряває у справи життя цього, як хоче догодити тому, хто його найняв на службу. 5. І коли хто бореться, не отримує вінка, як не бореться згідно з правилами. 6. Хліборобові, що працює, належиться перша частка у плодах. 7. Зрозумій, що кажу, і Господь дасть тобі розуміння у всьому.
8. Пам’ятай про Ісуса Христа, що воскрес із мертвих, з роду Давида, згідно з моїм євангелієм, 9. за яке я страждаю аж до кайданів, немов злочинець. Але слова Божого зв’язати не можна. 10. Тому все терплю ради вибраних, щоб і вони осягли спасіння, що в Христі Ісусі, з вічною славою.
Євангеліє від Луки 9, 12-17.
12. Одного разу приступили до Ісуса дванадцять учнів його та й кажуть:
– Відпусти людей: хай ідуть по хуторах та селах, що навколо, і найдуть собі притулок та поживу, бо тут ми в пустому місці.
13. А він їм каже:
– Дайте ви їм їсти.
Вони відповіли:
– Є у нас тільки п’ять хлібів і дві риби. Хіба що підемо та купимо поживи для всього цього народу.
14. Було бо їх яких п’ять тисяч чоловіків. Ісус сказав до своїх учнів:
– Розсадіть їх гуртами по яких п’ятдесят чоловіка.
15. Вони так зробили й усіх розсадили. 16. Тоді він узяв п’ять хлібів і дві риби і, звівши очі вгору, благословив їх, поламав і дав учням, щоб вони клали перед народом. 17. Усі їли до наситу й зібрали кусні, що зосталися, дванадцять кошів.
Євангеліє від Йоана 15, 17 – 16, 2.
Сказав Господь своїм учням:
17. Це вам заповідаю: щоб ви любили один одного.
18. Вас ненавидить світ – знайте, що він мене перше, ніж вас, ненавидів. 19. Як би ви були від світу, світ своє любив би. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, тому світ вас ненавидить. 20. Згадайте слово, що я був сказав вам: слуга не більший від пана свого. Якщо переслідували мене, переслідуватимуть і вас; і якщо слово моє зберігали, зберігатимуть і ваше. 21. Та все те робитимуть вам за моє ім’я, не знають бо того, хто послав мене. 22. Якби я не прийшов був і не говорив до них, гріха не мали б. Але тепер вони виправдання за їхній гріх не мають. 23. Хто ненавидить мене, і Отця мого ненавидить. 24. Якби я не чинив був серед них діл, яких ніхто інший не чинив, гріха не мали б. Тепер же й бачили й зненавиділи – і мене й Отця мого. 25. Але щоб здійснилося слово, що написане в законі їхньому: ненавиділи вони мене без причини. 26. Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, він свідчитиме про мене. 27. Та й ви свідчитимете, бо ви зо мною від початку.
1. Сказав я вам те, щоб ви не зневірилися. 2. Вас виключать із синагог, і настане година, коли кожен, хто вас убиватиме, гадатиме, що служить Богові.
Луки 9, 16: “Тоді він узяв п’ять хлібів і дві риби і, звівши очі вгору, благословив їх, поламав і дав учням, щоб вони клали перед народом”
Ісус дбав не тільки про поживу для людських душ, а й забезпечив тим, які прийшли Його послухати, поживу, щоб вони не були голодні.
Христос помножує хліб і рибу, так, як помножував і помножує благословення і милосердя для тих, які йдуть за Ним.
Це біблійне чудо засвідчує нам те, к Господь дбає про нас, якщо приходмо до Нього. Будучи з Богом, не відчуватимемо нужди ні в чому, що справді потрібне для нашого щастя і повноти життя.
