Перше Послання Апостола Павла до Солунян 2, 20 – 3, 8.
20. Браття, ви наша слава й наша радість.
1. Тому, не мігши більше чекати, ми постановили зостатися самі в Атенах 2. і вислати Тимотея, нашого брата й слугу Божого в євангелії Христа зміцнити вас і підбадьорити у вашій вірі, 3. щоб ніхто не хитався в цьому горю; самі бо знаєте, що така наша доля. 4. Бо коли ми були між вами, ми наперед вам казали, що маємо страждати, як воно й сталось, і вам відомо. 5. Ось чому я, не мігши більше чекати, послав довідатися про вашу віру, щоб, бува, не збентежив вас спокусник і щоб наш труд не був даремний. 6. Тепер же, як вернувся від вас Тимотей і приніс нам добру вість про вашу віру та любов і що ви завжди нас гарно згадуєте, бажаючи побачити нас, як і ми вас, 7. і ми, брати, втішилися вами серед наших злиднів та клопотів, задля вашої віри; 8. ми тепер ожили, бо ви стоїте в Господі.
Євангеліє від Луки 11, 29-33.
29. Одного разу, коли народ сходився, почав Ісус промовляти:
– Рід цей – рід лукавий; він шукає знаку, але знаку 30. йому не дасться, окрім знаку Йони, бо як Йона був знаком для ніневитян, так і Син чоловічий буде знаком для цього роду. 31. Цариця півдня встане під час суду з людьми цього роду і його засудить, бо прийшла з кінців світу слухати мудрости Соломона, а ось тут більше від Соломона. 32. Ніневитяни встануть з цим родом під час суду і його засудять, бо вони покаялись на проповідь Йони, а ось тут більше від Йони.
33. Ніхто не світить світла і не ставить його у сховок, ані під посудину, але на свічник, щоб ті, шо входять, бачили світло.
Постійно забуваючи, що кожен день – Богом даний і подарований для нас, стаємо твердошкурими до безміру буденних чудес.
Наскільки великим, справжнім багатством є здоров’я, можливість рухатись, радіти, любити, реалізовувати себе працюючи.
Все це – не закономірний “пакет”, яким усім ми забезпечені, усе це – ласка Божа і прояв Його неймовірної любові до нас.
Шукаючи якихось особливих знаків Божої присутності, нагадуємо сліпців, які йдуть за примарами, спотикаючись об справжні скарби. Бо щодня на Літургії хліб і вино стають Тілом і Кров’ю Спасителя, однак ми настільки “звикли” до цього, що не перестаємо чекати особливих об’явлень, знаків на землі чи на небі.
Огляньмось навколо – все, що нас оточує, сповнене Божим Духом та Любов’ю. Слыд лише навчитись бачити це.
