Друге Послання Апостола Павла до Солунян 1, 1-10.
1. Павло, Сильван та Тимотей солунській Церкві, що в Бозі, Отці нашім, і Господі Ісусі Христі: 2. благодать вам і мир від Бога Отця і Господа Ісуса Христа.
3. Мусимо за вас, брати, повсякчас дякувати Богові, як воно й годиться, бо ваша віра зростає вельми й любов кожного з вас усіх до інших збільшується, 4. так що ми самі хвалимося вами по Церквах Божих вашою витривалістю і вірою в усіх переслідуваннях та напастях, які ви переносите.
5. То знак справедливого суду Божого, щоб ви стали гідними Царства Божого, за яке страждаєте. 6. Така вже Божа справедливість: відплатити утисками тим, що вас утискають, 7. а вам, що утисків зазнаєте, відпочинком з нами, коли явиться з неба Господь Ісус з ангелами своєї могутности, 8. у вогні та полум’ї, щоб відплатити тим, що не знають Бога й не коряться євангелію Господа нашого Ісуса. 9. Вони зазнають кари, вічної погибелі, далеко від лиця Господа і від його слави й сили, 10. коли він прийде того дня, щоб прославитися у своїх святих і щоб усі віруючі з подивом гляділи на нього; бо ви увірували нашому свідченню між вами.
Євангеліє від Луки 12, 13-15; 22-31.
13. Одного разу, коли Ісус учив, сказав до нього хтось із народу:
– Скажи братові моєму, щоб поділився зо мною спадщиною.
14. Ісус промовив до нього:
– Чоловіче, хто настановив мене суддею або ділителем над вами?
15. Далі промовив до них:
– Глядіть і бережіться всякої зажерливости, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя.
22. Далі сказав до своїх учнів:
Тому кажу вам: не журіться про життя ваше, що їстимете, ані про тіло, в що вдягнетеся; 23. бо життя більше від їжі і тіло – від одежі.
24. Гляньте на круків, що не сіють, ні жнуть; нема в них ні комори, ні стодоли, і проте Бог їх годує. Оскільки більше варті ви від птахів.
25. Хто з вас, трудившись, може додати до віку свого хоча б один лікоть? 26. Коли, отже, і це найменше понад вашу силу, чому клопочетесь про інше?
27. Гляньте на лілей, як ростуть: не працюють і не прядуть, а кажу вам, що навіть Соломон у своїй славі не вдягався так, як одна з них. 28. Коли, отже, траву, що сьогодні на полі, а завтра кидають до печі, Бог так одягає, то скільки більше вас, маловіри.
29. І не побивайтесь, що вам їсти та що пити, і не клопочіться. 30. Бо того всього шукають люди віку цього; Отець же ваш знає, що воно вам потрібне. 31. Отож шукайте його царства, і це вам додасться.
Луки 12, 15: “Глядіть і бережіться всякої зажерливости, бо не від надміру того, що хто має, залежить його життя”.
Ми все своє свідоме життя щось накопичуємо. В дитинстві в нас одні зацікавлення, в дорослому віці вони кардинально змінюються і зазвичай масштабуються. Ми готові більшість свого часу віддавати роботі лиш би здобути якісь матеріальні цінності, комфортніші умови.
Та, як не парадоксально, те, що ми збільшуємо свої матеріальні надбання цілком не означає, що стаємо щасливіші, чи відчуваємо повноту життя. Зазвичай – навпаки.
Тому так важливо зрозуміти, що насправді дає відчуття повноти життя і старатися врахувати не лише своє фізичне вдоволення, а й духовне і моральне. Бо саме те, що відчуваємо, чим керуємося стає основою нашого життя і визначає те, як ми живемо.
