Перше Послання Апостола Павла до Тимотея 6, 11-16.
11. Сину Тимотею, шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности. 12. Змагай добрим змагом віри, старайся осягнути життя вічне, до якого ти покликаний і за яке був склав гарне визнання віри перед багатьма свідками. 13. Благаю тебе перед Богом, який усе оживляє, і перед Христом Ісусом, який при Понтії Пилаті склав добре свідчення, 14. щоб ти зберігав заповідь без плями, без догани – аж до приходу Господа нашого Ісуса Христа, 15. який свого часу об’явить блаженний і єдиний Володар, Цар царів і Владика владик; 16. єдиний, безсмертний, що живе в світлі неприступнім, якого ніхто з людей не бачив, і бачити не може. Йому честь і влада вічна. Амінь.
Євангеліє від Матея 12, 15-21.
15. В той час за Ісусом пішло багато народу; він оздоровив їх усіх, 16. але суворо наказав їм його не виявляти, 17. щоб збулося сказане Ісаєю пророком:
18. Ось мій слуга, якого я вибрав,
улюблений мій, якого моя душа вподобала собі.
Я покладу на нього духа мого,
і він звіщатиме поганам правосуддя.
19. Він не буде ні змагатися, ні кричати,
і голосу його ніхто не буде чути на майданах.
20. Він надломаної очеретини не доломить,
і тліючого ґнота не загасить,
аж поки не доведе право до перемоги.
21. На його ім’я будуть надіятись погани.
Над тим, щоби виплекати у собі ті чи інші риси – слід старатись, вони не приходять як належні самі по собі.
Зростаючи у вірі – міцніємо і в чеснотах, однак цей шлях завжди складний. Бо у кожного з нас є свої слабкості.
Прагнути бути досконалим та безгрішним – це не дивний нахил крайнього непоправного ідеалізму. Прагнути бути чистим від гріхів – це бажання бути собою, таким, яким мене задумав Бог.
Святість – це туга за самим собою, неторканим гріхом.Завдяки Ісусовій Жертві ми відновили цей образ і можемо осягнути його.
Лиш треба наполегливої праці та бажання бути з Богом.
