Псалом 85
Прихили, Господи, своє вухо,* обізвись до мене, бо я нужденний і бідний.
Бережи мою душу, бо я вірний;* спаси, Боже, твого слугу, що покладається на тебе.
Змилуйся наді мною, Господи,* бо я ввесь час до тебе кличу.
Звесели душу слуги твого,* до тебе бо, Господи, я підношу мою душу.
Бо ти, Господи, добрий і ласкавий,* і повний милосердя до всіх, що тебе прикликають.
Вислухай, Господи, мою молитву,* почуй голос мого благання.
У день моєї скрути до тебе я взиваю,* бо ти вислухаєш мене.
Немає, Господи, тобі рівні поміж богами,* і немає діл, як твої діла.
Усі народи, що їх створив ти, прийдуть, поклоняться, Господи, перед тобою* і прославлятимуть твоє ім’я.
Бо ти великий і твориш дивні речі,* ти Бог єдиний.
Господи, навчи мене путі твоєї, щоб я ходив у твоїй правді;* води моїм серцем, щоб перед іменем твоїм острах мало.
Я буду дякувати тобі, Господи, мій Боже, всім мої серцем,* і прославлятиму ім’я твоє навіки.
Бо милість твоя велика наді мною,* і ти вирятував мою душу з найглибшого аду.
О Боже, горді піднялись на мене,* і юрба насильників на життя моє чигає; вони й на тебе не вважають.
Але ти, Господи, Бог милосердний і милостивий,* повільний до гніву і повний ласки та правди.
Повернись до мене і змилуйся наді мною,* дай слузі своєму твою силу й спаси сина слугині твоєї.
Яви мені знак милости твоєї, щоб ненависники мої те бачили й осоромились,* бо ти, Господи, поміг мені і мене потішив!
Псалом 85: “Я буду дякувати тобі, Господи, мій Боже, всім мої серцем,* і прославлятиму ім’я твоє навіки”.
Як часто дякуєте? Не йдеться про кинуте між іншим “дякую”, а про усвідомлення, що маємо за що бути вдячними, що в нашому житті справді відбуваються ті чи інші ситуації завдяки комусь.
Християнство нас вчить бути вдячними, та ми воліємо відчувати бездонність різних потреб про задоволення яких не втомлюємося просити. Натомість дуже мілкі й скупі у своїй вдячності.
Якби ми навчилися так розуміти вдячність, як розуміємо потреби, то відкрили би для себе глибину щастя замість коротких миттєвостей.
Почніть молитву не словами – “прошу Тебе, Боже”, чи “дай мені, Боже”, або “допоможи мені, Боже”, а словами – “дякую Тобі, Боже!” І в цій вдячності знайдіть хоча б кілька причин для вдячності. Повірте, що вже згодом ваші молитви будуть наповнені радістю від усвідомленняя, як багато доброго є у вашому щоденні та як насправді щедро ви обдаровані щастям.
Дякую❤❤❤❤❤❤❤💝💝💝💝💝💝💝💝
Вдячність Богу настільки сильна, що хочеться кричати на весь світ! Так хочеться, щоб усі люди дізналися, які ми насправді щасливі! Найважчим для мене залишається- боротьба з собою, бо є страх, що я можу оступитися і втратити найдорожче – віру не просто в Бога, а в дуже доброго Батька, який любить не лише мене, він любить і дуже чекає на нас, тому дякувати потрібно беззупинно – це та думка, яка має бути в голові постійно.
Дуже дякую Вам за розяснення! Отець Порфирій справді був дуже добрим і мудрим. Життя таких людей – як ліхтарі, вони дуже допомогають не загубитися у власних думках та в житті.