Святе Письмо з розважаннями на 29 квітня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 18 червня
  • Святе Письмо з розважанням на 17 червня
  • Святе Письмо з розважанням на 16 червня
        • Святе Письмо з розважаннями на 29 квітня

          Діяння Апостолів 4, 13-22.

          13. В ті дні юдеї, побачивши сміливість Петра і Івана та зрозумівши, що вони люди неписьменні й невчені, дивувались і пізнали, що вони були з Ісусом; 14. та, бачивши, що вилічений чоловік стоїть з ними, не могли нічого сказати проти. 15. Велівши вивести їх з синедріону, вони почали радитися між собою й говорити:

          16. – Що нам із цими людьми робити? Вони зробили явне чудо; воно стало відомим всім мешканцям Єрусалиму, і заперечити його ми не можемо. 17. Але щоб воно більше не поширювалося в народі, ми заборонимо їм під загрозою не говорити більш нікому з людей в це ім’я.

          18. І покликавши їх, наказали, щоб вони ні слова не говорили й не навчали іменем Ісуса. 19. Та Петро і Іван їм у відповідь сказали:

          – Чи воно справедливо перед Богом вас більше слухати, ніж Бога, судіте! 20. Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули.

          21. Ті, погрозивши їм знову, бо не знайшли нічого, за що б їх покарати, відпустили їх задля народу, всі бо прославляли Бога за те, що сталося. 22. Чоловік же, на якому сталося те чудо оздоровлення, мав понад сорок років.

          Євангеліє від Йоана 5, 17-24.

          17. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:

          – Отець мій діє понині, і я дію.

          18. За те юдеї ще більше намагались його убити, та не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що називав Бога своїм Отцем, видаючи себе за рівного Богові.

          19. Ісус відповів їм, кажучи:

          – Істинно, істинно кажу вам: не може Син від себе діяти нічого, як тільки те, що бачить, як Отець діє. Бо що Отець діє, те саме також і Син діє. 20. Отець бо любить Сина й усе йому показує, що сам діє. І більші від цих діла йому покаже, щоб ви дивувалися. 21. Бо як Отець воскрешає померлих і оживляє, так і Син, кого хоче, оживляє. 22. Отець бо не судить нікого, але дав Синові увесь суд, щоб усі почитали Сина, як почитають Отця. 23. Хто не почитає Сина, той не почитає Отця, який послав його.

          24. Істинно, істинно кажу вам: хто слухає моє слово й вірує в того, хто послав мене, живе життям вічним і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.


          Йо. 5, 17-24. «Отець мій творить аж по цю пору, тож і я творю».

          Хоч ми й називаємося християнами, віримо в Бога, але часто не навчені побачити Його дію в нашому житті. Навіть незважаючи на те, що Христос став для нас людиною і ми причащаємося Його Тіла і Крові. Часто ми віддаляємо Бога від нашого реального життя, від обставин, у яких перебуваємо. Але дуже важливо вміти бачити Бога в нашому житті, бачити Його в кожній ситуації, яка б не відбувалася.

          Маємо вправлятися в тому, щоб пізнавати дію Бога в житті кожного з нас. Як діти грають у хованки й шукають щось, що є, але заховане, так і ми маємо вчитися знайти Його, бо Він присутній повсякчас, навіть коли нам здається, що Він далеко і лишив нас самих з нашими проблемами. У молитві «Царю Небесний» ми самі про це кажемо: «всюди єси і все наповняєш». Бог завжди присутній у нашому житті, повсякчас діє. Як каже Святе Письмо, ми в Ньому живемо й дихаємо. Спробуймо навчитися пізнавати присутність Бога, який постійно є в нашому житті.

          Владика Венедикт (Алексійчук)

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 18 червня
        • Святе Письмо з розважанням на 17 червня
        • Святе Письмо з розважанням на 16 червня
          • Оціни

            [ratemypost]

               

              Коментарі

              • Світлана    29.04.2020 о 09:54

                Лише Господь знає, чому все так! Чому пройшло 2000 років і так само, як і тоді, впливові і заможні люди вважать, що Господь іх власний опікун і так само, як колись – допомога небагатим і невпливом розцінюється, як щось абсолютно незначиме. З цим потрібно навчитися жити і все, і в першу чергу тому, що все від Господа! І знайти віру не можливо без Господа – Його немає там де ми Його шукаємо для себе і заради своіх благ. І, яке велике щастя, що це саме так, життя може мати дві частини , перша, з них, абсолютно рефлекторна, схожа на рух по інерціі без ніякоі кінцевоі точки, а друга – коли нас знаходить Господь і дає можливість робити те, що вважаєш правильним, не зважаючи, що аплодисментів не буде. Господь вирішує, що достойні ми Віри – це дар від Господа, і я впевнена – Господь добрий до всіх – усім дасть, ніяких сумнівів, просто обставини, за яких це буде відбуватися – у всіх різні. І Мудрість і Доброта Господа вражає – бо Дар від Господа особливий – це не щось на один раз потішитися, це те, що може рости, розвиватися, надихатися, радіти, плакати – і ці речі, ми вже можемо контролювати, зберігати і примножувати. Не буде Мудрий Батько давати життя дітям, якщо Він не знатиме, як дати їм раду!