Діяння Апостолів 8, 18-25.
18. В тих днях, коли побачив Симон, що через накладання апостольських рук дається Дух, приніс їм гроші 19. й каже:
– Дайте й мені таку владу, щоб той, на кого я покладу руки, прийняв Святого Духа.
20. Петро сказав до нього:
– Срібло твоє нехай з тобою буде на погибіль, бо ти за гроші думав придбати дар Божий. 21. Нема тобі у цій справі ні частки, ні спадщини, бо твоє серце неправе перед Богом. 22. Покайся, отже, у твоїм лукавстві і проси Господа, може, тобі буде відпущена ця думка твого серця; 23. бо ти, як бачу, в гіркій жовчі і путах неправди.
24. Симон відповів, кажучи:
– Моліться ви до Господа за мене, щоб мене не спіткало ніщо з того, що ви сказали.
25. Отож вони, засвідчивши і звістивши слово Господнє, вернулися в Єрусалим і благовістили чимало сіл самарійських.
Діяння Апостолів 12, 1-11.
1. В тих днях цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви. 2. Він убив мечем Якова, брата Іванового. 3. Побачивши, що це подобалося юдеям, він завзявся також схопити Петра. То були дні Опрісноків. 4. Схопивши його, він посадив його у в’язницю і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його перед народ по Пассі. 5. І стерегли Петра у в’язниці, а Церква молилася ввесь час Богові за нього.
6. Коли ж Ірод намірявся вивести його, Петро, закутий у два ланцюги, спав тієї ночі між двома вояками, а сторожі при дверях стерегли в’язницю. 7. Нараз з’явився ангел Господній, і у в’язниці засяяло світло. Він, вдаривши злегка Петра у бік, збудив його, кажучи:
– Вставай чимскорше!
І ланцюги впали з рук у нього.
8. – Підпережися і надінь свої сандали.
Він зробив так. Знову сказав до нього:
– Накинь на себе плащ і йди за мною.
9. Вийшов Петро й ішов за ним; не знав, чи то правда, що робив ангел; думав, що видіння бачить. 10. Минули вони першу варту й другу, і прийшли до залізної брами, що веде в місто; вона сама собою їм відчинилась. Вийшли вони та пройшли одну вулицю, і ангел нараз відступив від нього.
11. Тоді Петро, опам’ятавшись, мовив:
– Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого й вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого так ждав юдейський народ.
Євангеліє від Йоана 6, 35-39.
35. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
– Я – хліб життя. Хто приходить до мене, не голодуватиме; хто в мене вірує, не матиме спраги ніколи. 36. Та я сказав вам: ви бачили мене і не віруєте. 37. Усе, що мені дає Отець, прийде до мене, і того, хто до мене приходить, я не відкину;
38. бо я зійшов з неба не для того, щоб мою волю чинити, а волю того, хто мене послав. 39. Ось така воля того, хто мене послав: щоб з усього, що він мені дав, я нічого не погубив, але воскресив його в останній день.
Євангеліє від Йоана 15, 17 – 16, 2.
Сказав Господь своїм учням:
17. Це вам заповідаю: щоб ви любили один одного.
18. Вас ненавидить світ – знайте, що він мене перше, ніж вас, ненавидів. 19. Як би ви були від світу, світ своє любив би. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, тому світ вас ненавидить. 20. Згадайте слово, що я був сказав вам: слуга не більший від пана свого. Якщо переслідували мене, переслідуватимуть і вас; і якщо слово моє зберігали, зберігатимуть і ваше. 21. Та все те робитимуть вам за моє ім’я, не знають бо того, хто послав мене. 22. Якби я не прийшов був і не говорив до них, гріха не мали б. Але тепер вони виправдання за їхній гріх не мають. 23. Хто ненавидить мене, і Отця мого ненавидить. 24. Якби я не чинив був серед них діл, яких ніхто інший не чинив, гріха не мали б. Тепер же й бачили й зненавиділи – і мене й Отця мого. 25. Але щоб здійснилося слово, що написане в законі їхньому: ненавиділи вони мене без причини. 26. Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, він свідчитиме про мене. 27. Та й ви свідчитимете, бо ви зо мною від початку.
1. Сказав я вам те, щоб ви не зневірилися. 2. Вас виключать із синагог, і настане година, коли кожен, хто вас убиватиме, гадатиме, що служить Богові.
Йоана 6, 35-39: «Я – хліб життя. Хто приходить до мене – не голодуватиме».
Щоразу, коли перечитую ці рядки, переконуюся, як Бог нас любить! І в тому, що навіть, якби Ісус залишив нам лише це одне-єдине свідчення Своєї любові, ми вже були б щедро обдаровані і мали би все, чого справді потребуємо для повноти життя.
Та Він дав нам безмежно більше. Він зійшов на саме дно людської гріховності, дозволивши злу проявити себе в повній жорстокості, щоб назавжди подарувати нам надію. Щоб ми усвідомили: Господь Бог мій завжди поруч і знає мене, розуміє мою слабкість і може втішити та оздоровити.
«Я – хліб життя. Хто приходить до мене – не голодуватиме…» Допоможи мені, Господи, не відступити на дорозі до Тебе!
Не можливо осягнути Люові Господа доти, поки так само, як і Апостола Петро, Господь не виведе нас з « пастки» ворогів, навіть Апостол Петро дивувався цій подіі, то що мені вже говорити. Віра в Господа не може базуватися на словах чи виконання традицій – я колись боялась того, що немаю часу і сил на традиціі і не маю можливість оточуючим доводити, що я таки віруюча ( 16 годинні чергування багато років без можливості надати адекватноі допомоги хворому і абсолютна байдужість елітних медиків до того, що насправді відбувається таки прступово висмоктують життя). Але добре, що мій страх був даремним! Одна правда – будьте добрими людьми і врятує Господь у найскладнішій життєвій ситуацііі, і дасть життя, наповнене щастям і спокоєм!