Послання Апостола Павла до Римлян 16, 17-24.
17. Браття, благаю вас, остерігайтеся тих, що ширять незгоди і зневіру проти науки, якої ви навчились, і уникайте їх, 18. бо такі служать не Господеві нашому Христові, а власному череву, і милими та солодкими словами зводять серця простодушних. 19. Ваша слухняність дійшла до всіх. Ви моя радість, але я хочу, щоб ви були мудрі в доброму і чисті від зла. 20. Бог же миру роздавить незабаром сатану під вашими ногами. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами.
21. Вітає вас мій співробітник Тимотей, як також Лукій, Ясон та Сосипатр, мої родичі. 22. Вітаю вас у Господі я, Тертій, що написав цього листа. 23. Вітає вас Ґай, гостинний для мене і всієї Церкви. 24. Вітає вас Ераст, скарбник міський, і брат Кварт. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами. Амінь.
Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 4, 9-16.
9. Браття, Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. 10. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. 11. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б’ють, ми скитаємось; 12. ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; 13. нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, викидками всіх аж досі.
14. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. 15. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. 16. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами, як і я Христа.
Євангеліє від Матея 13, 10-23.
10. В той час приступили учні до Ісуса і сказали до нього: Чому ти притчами говориш до народу?
11. Він у відповідь сказав їм:
– Тому, що вам дано знати тайни царства небесного, а тим не дано. 12. Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, візьмуть і те, що має. 13. Я тому говорю до них у притчах, що вони, дивлячись, не бачать і, слухаючи, не чують і не розуміють.
14. На них збувається пророцтво Ісаї, що каже:
Слухом почуєте, та не, зрозумієте,
і, дивлячись, не побачите,
15. бо серце в цього народу затовстіло.
Вони на вуха тяжко чують
і зажмурили свої очі,
щоб не бачити очима,
і вухами не чути,
і не зрозуміти серцем,
та не навернутись, щоб я зцілив їх.
16. Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, бо чують. 17. Істинно кажу вам: багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.
18. Слухайте, отже, притчу про сіяча:
19. До кожного, хто чує слово царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був прийняв насіння край дороги.
20. А той, хто був прийняв його на кам’янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його приймає, 21. але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля слова, він швидко зневірюється.
22. А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду.
23. Той же, нарешті, хто прийняв його на добрій землі, – це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і приносить один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять.
Євангеліє від Марка 3, 13-19.
13. Одного разу вийшов Ісус на гору й покликав тих, яких сам хотів, і вони прийшли до нього. 14. І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому та щоб їх посилати проповідувати; 15. і дав їм владу виганяти бісів.
16. Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро; 17. Якова, сина Заведея, та Івана, брата Якова, і дав їм ім’я Воанергес, у перекладі – Сини грому; 18. Андрія, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Тадея, Симона Кананея, 19. та Юду Іскаріота, що його зрадив.
Римлян 16, 17: “Остерігайтеся тих, що ширять незгоди і зневіру проти науки, якої ви навчились, і уникайте їх”
Піддати сумніву… Висміяти… Або ж, гіперболізуючи певні правила чи істини, довести їх до абсурду… Це методи, якими можна знищити все навіть найблагіше.
Погляньте, як ці інструменти втілюють сьогодні на різних рівнях, щоб знівелювати релігію та затьмарити те, що роблять люди, які присвячують своє життя християнському служінню.
Перебуваючи в середовищі однодумців, для яких віра в Бога і відданість Христовій церкві є основою основ, може видатися, що проблем не існує. Та чим кишать соцмережі? Що поступово, але впевнено вносять у норми життя…
Однозначно, “нема нічого нового під сонцем”, але є готовність або небажання обстоювати правду.
Зрештою, ніхто не відміняв добрі приклади життя і стосунків, помноження віри через добрі вчинки, милосердя, яке є найкращим і найбільшим свідченням Бога в житті людини. Діймо!
