Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 5, 9 – 6, 11.
9. Браття, я писав вам у листі не мати зносин з розпусниками. 10. Це не про розпусників цього світу взагалі, чи то зажерливі, чи грабіжники, чи ідолопоклонники, бо вам довелося б вийти з цього світу; 11. але писав я вам, щоб ви не мали зносин з тим, хто, називаючи себе братом, є розпусник чи зажерливий, чи ідолопоклонник, чи злоріка, чи п’яниця, чи грабіжник; з таким – навіть не їсти. 12. Чого б я мав судити тих, що зовні? Хіба ви не судите своїх? 13. Тих же, що зовні, буде Бог судити. Виключіть поганця з-поміж себе.
1. Хіба хто з вас, маючи справу до іншого, насмілиться судитись перед неправедними, замість перед святими? 2. Хіба не знаєте, що святі будуть судити світ? А коли ви будете світ судити, хіба ви недостойні судити куди менші справи? 3. Хіба не знаєте, що ангелів будемо судити? Оскільки більше дрібні справи! 4. Коли, отже, маєте суди про дрібні справи, настановляєте судцями таких, яких за ніщо вважається у Церкві. 5. Кажу це вам на сором. Хіба нема між вами ні одного мудрого, що міг би розсуджувати між братами своїми? 6. А тут брат з братом судиться, і то перед невірними! 7. Це взагалі вже для вас пониження, що судитеся між собою. Чого б вам краще не терпіти кривди? Чого б вам краще не зазнавати кривди? 8. Та ви, навпаки, самі чините несправедливість і кривду, та ще й братам!
9. Хіба не знаєте, що неправедні Царства Божого не наслідять? Не обманюйте себе самих: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні чужоложники, ні розгнуздані, ні мужоложники, 10. ні злодії, ні зажерливі, ні п’яниці, ні злоріки, ні грабіжники Царства Божого не наслідять. 11. І такими з вас деякі були; та ви обмились, та ви оправдались іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога.
Євангеліє від Матея 13, 54-58.
54. В той час прийшов Ісус у батьківщину свою і навчав людей у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили:
– Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна? 55. Хіба він не син теслі? Хіба не його мати зветься Марія, і його брати Яків, Йосиф, Симон та Юда? 56. І його сестри хіба не всі між нами? Звідки ж йому це все?
57. І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм:
– Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома.
58. І не зробив там багато чудес через їхню невіру.
Не обманюйте себе самих: ні розпусники, ні ідолопоклонники, ні чужоложники, ні розгнуздані, ні мужоложники, 10. ні злодії, ні зажерливі, ні п’яниці, ні злоріки, ні грабіжники Царства Божого не наслідять.
Здається, що ці слова апостола Павла не втратили своєї актуальності, а лише додали в ній. Як часто ми обманюємо самі себе, брешемо самі собі – чи є щось ще більш абсурдне?
Людина неймовірна винахідлива тоді, коли треба виправдити якусь свою помилку або відверту дурницю, яку скоїла. Не Богові потрібне виправдання, але самій людині.
Мабуть, всі чули вислів про те, що справжня помилка – не виправляти вчинених помилок. І як же це актуально в духовному житті!
Замислімось кожен над своєю щоденною поведінкою – скільки правди про самих себе самі собі ми говоримо, як багато виправдань своїх огріхів шукаємо? Чи віримо, що навіть малий гріх є насправді великим? Чи здатні судити врешті себе за голосом совісті?
