Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 10, 5-12.
5. Браття, багато з наших батьків були неугодні Богові, тому вони й полягли в пустині.
6. А це сталося нам на приклад, щоб ми до злого не були пожадливі, як вони були пожадливі. 7. Та й ідолопоклонниками не ставайте, як деякі з них, як написано: Народ сів їсти й пити, а потім устали бавитись. 8. Та й не чинім розпусти, як деякі з них чинили, і полягло їх в один день двадцять три тисячі. 9. Ані не спокушаймо Господа, як деякі з них спокушали, і від гадюк згинули. 10. Ані не нарікайте, як деякі з них нарікали, і від губителя загинули. 11. Та все це сталося з ними як приклад; написано ж на науку нам, що дійшли до повноти віків. 12. Тож коли кому здається, що він стоїть, нехай уважає, щоб не впав.
Послання Апостола Павла до Галатів 1, 11-19.
11. Браття, сповіщаю вас, що Євангеліє, яке я вам проповідував, не від людей; 12. бо ж я його не прийняв, ні навчився від людини, а через об’явлення Ісуса Христа.
13. Ви чули про мою поведінку колись у юдействі, про те, як я жорстоко гонив Божу Церкву та руйнував її. 14. Я визначався серед багатьох ровесників з мого роду, бувши запеклим прихильником передань моїх предків. 15. Та коли той, хто вибрав мене вже від утроби матері моєї і покликав своєю благодаттю, зволив 16. об’явити в мені Сина свого, щоб я проповідував його між поганами, я негайно, ні з ким не радившись, 17. не пішов у Єрусалим до тих, що були апостолами передо мною, але пішов в Арабію і потім знову вернувся в Дамаск.
18. Три роки після того пішов я у Єрусалим відвідати Кифу і пробув у нього п’ятнадцять день. 19. Іншого ж з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.
Євангеліє від Матея 16, 6-12.
6. Сказав Господь своїм учням:
– Глядіть, бережіться закваски фарисейської і садукейської.
7. Вони ж перемовлялись між собою і говорили:
– Тому що ми не взяли хліба.
8. Помітив це Ісус і каже:
– Чого перемовляєтеся між собою, маловіри, тому що не взяли хліба? 9. І ви досі не збагнули? Чи ж ви не пам’ятаєте п’ять хлібів для п’яти тисяч, і скільки ви кошів зібрали? 10. Ані тих сім хлібів для чотирьох тисяч, і скільки ви кошів зібрали? 11. Тож; як не розумієте, що я не про хліб вам. говорив, коли казав: бережіться закваски фарисейської і садукейської?
12. Тоді ті зрозуміли, що він говорив їм стерегтися не хлібної закваски, а фарисейської та садукейської науки.
Євангеліє від Йоана 10, 1-9.
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
1. Істинно, істинно кажу вам: хто входить в овечу кошару не ворітьми, а влізає деінде, той – злодій і розбійник. 2. Хто ж увіходить ворітьми, той – пастир овець. 3. Йому воротар відчиняє, і вівці слухаються його голосу, і він кличе своїх овець по імени й виводить їх. 4. Коли виведе свої вівці, іде поперед них, і вівці йдуть слідом за ним, бо знають його голос. 5. За чужим вони не підуть, втечуть від нього, бо не знають голосу чужих.
6. Сказав їм Ісус цю притчу, та вони не зрозуміли, що він казав їм.
7. Тому Ісус іще раз промовив до них:
– Істинно, істинно кажу вам: я – для овець ворота. 8. Усі, скільки б їх не було прийшло передо мною, – злодії і розбійники, і вівці не слухали їх. 9. Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться. Він увійде, вийде і найде пасовисько.
Йоана 10, 9: “Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться”.
Коли я біжу через свої дні, вирішую різні справи, спілкуюся, знайомлюся… в один момент розумію, що згадую про Бога поміж іншим. Його нема в моєму щоденному ритмі постійно. Бо для мене Він потребує тиші, усамітнення.
Ми хочемо з розгону вбігти до Господа, сказати: “Привіт, Боже, дай мені те і те, бажано швидше, бо дуже поспішаю. Бувай, може побачимося нині ввечері або в неділю в церкві”…
“Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться”… Зважте – не вбіжить, а увійде.
Щоб виважено діяти, мусимо зупинитися, щоб подумати. Щоб зійти на гору – маємо знаходити час для перепочинку і занурення в цей шлях.
Зупиніться сьогодні, завтра і щодень. Знайдіть час на виважену розмову з Богом. Майте терпеливість вислухати Його…
