Святе Письмо з розважаннями на 7 серпня

Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 14, 26-40.

26. Браття, коли сходитеся, і кожний має чи то пісню, чи навчання, чи то об’явлення, чи то мову, чи то пояснення – все хай буде для збудування. 27. Коли хто говорить мовами, нехай їх буде двоє, а щонайбільше троє, і нехай один поясняє, і то по черзі. 28. Коли ж нема, хто міг би пояснити, нехай мовчить у Церкві, нехай собі й Богові говорить. 29. Щождо пророків, нехай два чи три говорять, інші ж хай уважають. 30. Коли ж кому з присутніх дано об’явлення, хай мовчить перший. 31. Бо всі ви можете один за одним пророкувати, щоб усі навчались й утішались. 32. Духи пророків коряться пророкам, 33. бо Бог є Бог не безладу, а миру.

Жінки, як у всіх Церквах святих, 34. нехай мовчать, їм бо не дозволено говорити; нехай будуть у покорі, як і закон говорить. 35. А коли хочуть чого навчитися, хай спитають удома своїх чоловіків, бо непристойно в церкві жінці говорити. 36. Хіба від вас вийшло слово Боже? Хіба до вас одних прибуло?

37. Якже кому здається, що він пророк або має який духовний дар, хай розуміє, що те, що пишу – заповідь Господня. 38. Коли ж хто її не визнає, того не визнавайте.

39. Тому, брати мої, хай вашим прагненням буде пророкувати, і говорити мовами не бороніте, 40. але все нехай діється пристойно і доладно.

Євангеліє від Матея 21, 12-14; 17-20.

12. В той час Ісус увійшов у храм і вигнав усіх, що продавали й купували в храмі; перевернув столи міняйлів і ослони тих. що продавали голубів, 13. і сказав їм:

– Написано: дім мій домом молитви буде зватись; ви ж чините з нього печеру розбійників.

14. І підійшли до нього в храмі сліпі та кульгаві, і він зцілив їх.

17. І покинувши їх, вийшов з міста у Витанію і там заночував.

18. Уранці, вертаючись до міста, він зголоднів. 19. Побачивши край дороги смоковницю, він підійшов до неї, та не найшов на ній нічого, крім самого листя, і сказав до неї:

– Нехай повік не буде з тебе плоду!

20. І негайно же смоковниця всохла. Побачивши це, учні здивувались і говорили:

– Як це смоковниця в одну мить засохла?

Людина – цілісна. Нам іноді може здаватись, що є сфери нашого життя, які не впливають одна на одну. Що в якомусь середовищі ми можемо проявлятись так, а в іншому – інакше.

Однак насправді людина – це завжди єдність всього, що вона переживає. Наша робота впливає на сім’ю, емоції на здоров’я – все взаємопов’язано.

Якщо нам здається, що зараз саме час поринути з головою в кар’єру, а здоров’я чи сім’я зачекають, то нам здається. Найгірше, що дуже часто серед пріоритетних справ у нас немає стосунків із Богом. Нам вдається на все виділити час, десь більше, десь менше, а молитву, справи духовні залишаємо на “потім”.

Так, Бог зачекає. Він чекає. Але ми таки вперто не хочемо знаходити для Нього свого часу. І наше життя перетворюється в хаос без Бога, бо лише Бог дає мир, дозволяє впорядкувати усі життєві справи мудро і розсудливо.

Починаймо свій день із Богом, довіряймо Йому свої плани і графіки. Бо наш Бог – Бог миру і любові. І до Нього ми йдемо.