Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 1, 26-29.
26. Браття, гляньте на звання ваше: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато благородних; 27. але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, 28. і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було, 29. щоб жадне тіло не величалося перед Богом.
Послання Апостола Павла до Колосян 1, 12-18.
12. Браття, дякуйте Отцеві, який зробив вас гідними мати участь у наслідді святих у світі, 13. який вирвав вас із влади тьми й переніс у царство свого возлюбленого Сина, 14. що в ньому маємо відкуплення, прощення гріхів.
15. Він – образ невидимого Бога, первородний усього сотворіння, 16. бо в ньому все було сотворене, що на небі й що на землі, видиме й невидиме: чи то престоли, чи господства, чи начала, чи власті, все було ним і для нього сотворене. 17. Він єсть раніш усього, і все існує в ньому. 18. Він є також голова тіла, тобто Церкви. Він начало, первородний з мертвих, щоб у всьому мав першенство.
Євангеліє від Матея 20, 29-34.
29. В той час, як виходив Ісус з Єрихону, ішло за ним багато народу. 30. Два сліпці сиділи край дороги і, почувши, що Ісус проходить мимо, закричали, кажучи:
– Господи, сину Давида, змилуйся над нами!
31. Люди картали їх, щоб замовкли. А ті ще більше голосили:
– Змилуйся над нами, Господи, сину Давида!
32. Тоді Ісус зупинився, покликав їх і мовив:
– Що бажаєте, щоб я учинив вам?
33. Вони кажуть йому:
– Господи, щоб очі нам відкрились.
34. Змилувався Ісус, доторкнувсь їхніх очей, і вони негайно прозріли й пішли слідом за ним.
Євангеліє від Луки 9, 51-56; 10, 22-24.
51. Одного разу сталось, коли наближалися дні відходу Ісуса з цього світу, він твердо постановив пуститися в дорогу до Єрусалиму. 52. І вислав посланців перед собою; пішли вони й увійшли в якесь самарянське село, щоб йому приготувати місце. 53. Та самаряни його не прийняли, бо він подорожував до Єрусалиму. 54. Бачивши те, учні Яків та Іван сказали:
– Господи, хочеш – ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх. 55. Ісус, обернувшись, став докоряти їм: Не знаєте, якого ви духа. Бо Син Чоловічий не прийшов губити людські душі, а спасти.
56. І вони пішли в інше село.
22. Сказав Господь своїм учням: Все дав мені Отець мій, і ніхто не знає, хто Син, крім Отця, і хто Отець, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.
23. Потім, звернувшися до учнів, промовив:
24. – Щасливі очі, які бачать, що ви бачите. Кажу бо вам, що багато пророків і царів хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули.
Корінтян 1, 27: “Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних”
Я не спроможуся осягнути цю висоту. Для того, щоб бути серед достойників треба мати відповідні знання, певне підґрунтя, якийсь статус, спеціальну освіту… Дивно, але встановлюють усі ці правила та умови виключно люди. Створюючи своєрідні ранги — достойних і недостойних, правильних і не таких, які інші.
„Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, 28. і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було, 29. щоб жадне тіло не величалося перед Богом.“(Кор. 1, 27-29)
Ісус подарував право на вічне життя кожному. Не зважаючи ні на походження, ані на достаток чи освіту, — кожен може бути поруч із Ним. Єдина умова для всіх — любов до Господа, своїх ближніх і помноження її в світі.
