Святе Письмо з розважанням на 8 вересня

Друге Послання Апостола Павла до Корінтян 12, 20 - 13, 2.

20. Браття, боюся, що коли прийду, не застану вас такими, як хочу, та що ви не застанете мене таким, яким би хотіли; щоб не було між вами суперечок, заздрощів, гніву, сварок, обмов, нашептів, зарозумілости, безладдя, 21. щоб, коли знову прийду, мій Бог задля вас не принизив мене і щоб я не оплакував тих багатьох, які передніше згрішили і не покаялись у нечистоті, розпусті та в безсоромності, яких були допустилися.

1. Оце втретє йду до вас. Кожна справа рішиться за словом двох або трьох свідків. 2. Я вже перед тим сказав і ще раз кажу, як за другої моєї присутності, так і тепер у відсутності: як прийду знову, не щадитиму тих, які раніш згрішили, і усіх інших.

Євангеліє від Марка 4, 24-34.

24. Сказав Господь своїм учням:

– Вважайте, що чуєте. Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють, та ще й причинять вам. 25. Бо хто має, тому дасться, а в того, хто не має, візьмуть і те, що має.

26. І казав їм:

– Із царством небесним воно так, як з чоловіком, що кидає насіння в землю: 27. чи спить він, чи встає, чи то вночі, чи вдень, насіння те кільчиться й росте. А як – він сам не знає. 28. Сама від себе земля плід приносить: спершу стебельце, потім колос, а потім повну в колосі пшеницю. 29. А коли плід доспіє, він зараз же з серпом посилає, бо жнива настали.

30. І мовив:

– До чого прирівняємо царство Боже – або у якій притчі ми його представимо? 31. Воно – немов гірчичне зерно, що коли сіється у землю, найменше від усіх насінь, що на землі. 32. А як посіяне зійде, стає більшим від всякої городини і пускає таке велике віття, що птаство небесне може сховатися в його тіні.

33. І багатьма такими притчами він проповідував їм слово, наскільки вони могли зрозуміти. 34. Без притчі не говорив він їм; насамоті ж пояснював усе своїм учням.

Марка 4, 24: "Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють"

Пам'ятаєте слова Блаженнішого Любомира Гузара: "Замало бути добрим, треба чинити добро"?

Інколи, засліплені своїми емоціями, ми можемо не помічати, що зранюємо інших. Наші амбіції і самолюбство, ми їх, звичайно ж не визнаємо, роблять нас нечутливими до чужого болю.

Не знаю, чи якась людина не вважає себе доброю. Зрештою, ми приведені в цей світ задля добра, радості й любові. Та чи наша доброта дієва?

"Якою мірою міряєте, такою й вам відміряють" - прекрасний приклад того, як наше ставлення до інших може впливати на нас самих.