Послання Апостола Павла до Галатів 2, 11-16.
11. Браття, коли Петро прийшов в Антіохію, я виступив одверто йому у вічі, тому що він заслужив докір. 12. Перше бо ніж прийшли деякі від Якова, він їв з поганами; а як прийшли, почав таїтися та відлучуватися, боячись обрізаних. 13. Разом з ним лицемірили й інші юдеї, так що й Варнава був зведений їхнім лицемірством. 14. Та коли я побачив, що вони не ходять прямо за євангельською істиною, перед усіма я сказав Кифі: коли ти, бувши юдеєм, живеш по-поганськи, не по-юдейськи, як можеш силувати поган, щоб жили по-юдейськи?
15. Ми з роду юдеї, не грішники з поган; 16. та довідавшися, що людина оправдується не ділами закону, але вірою в Ісуса Христа, ми увірували в Христа Ісуса, щоб оправдатися нам вірою в Христа, а не ділами закону, бо ділами закону не оправдається ніхто.
Перше Послання Апостола Павла до Тимотея 2, 1-7.
1. Сину Тимотею, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяка за всіх людей, 2. за царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб нам тихо та спокійно жити з усією побожністю та пристойністю. 3. Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога, 4. який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди. 5. Один бо Бог, і один посередник між Богом та людьми – чоловік Христос Ісус, 6. що видав себе самого як викуп за всіх; і він є доказом цього, посланим у відповідний час, 7. для чого я був поставлений проповідником та апостолом, – правду кажу, не обманюю, – учителем поган у вірі й правді.
Євангеліє від Марка 5, 24-34.
24. Одного разу слідом за Ісусом ішло багато люду, що тиснувся до нього. 25. І ось одна жінка, що дванадцять років страждала на кровотечу 26. й натерпілась чимало від багатьох лікарів та витратила все, що мала, а полегші ніякої не зазнала, ба й, навпаки, ще гірше їй стало, 27. почувши про Ісуса, підійшла в натовпі ззаду й доторкнулась його одежі. 28. Мовила бо: «Як доторкнуся до його одежі – видужаю». 29. І висохла тієї ж хвилини її кровотеча, і вона почула тілом, шо видужала від недуги. 30. Ісус, вмить почувши, що з нього вийшла сила, обернувся до народу і спитав:
– Хто доторкнувся до моєї одежі?
31. Учні його сказали йому:
– Бачиш, як натовп тиснеться до тебе, і питаєш: хто мене доторкнувся?
32. І озирнувся навколо, щоб побачити ту, що так вчинила. 33. Жінка ж, налякана, тремтячи, – знала бо, що сталось з нею, – приступила, впала перед ним і оповіла всю правду. 34. Він їй сказав:
– Дочко, віра твоя спасла тебе. Іди в мирі й будь здорова від твоєї недуги.
Євангеліє від Луки 4, 16-22.
16. В той час прийшов Ісус у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу і встав, щоб читати. 17. Йому подали книгу, він найшов місце, де було написано:
18. Господній Дух на мені,
бо він мене помазав.
Послав мене нести добру новину бідним,
звіщати полоненим визволення,
сліпим прозріння,
випустити пригноблених на волю,
19. оповістити рік Господнього помилування.
20. Згорнувши книгу, він віддав її слузі й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього. 21. І він почав до них говорити:
– Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.
22. Всі свідчили про нього і дивувались словам ласки, які виходили з уст його, і говорили:
– Чи він не син Йосифа?
Не вчинки, а віра.
Не те, що ми можемо зробити, пожертвувати спасе нас, але лише віра.
Усе, у що ми віримо – нам дасться. Це слова Ісуса. І про це – історія кровоточивої жінки. Позбавлена віри в допомогу лікарів, вона зберегла справжню віру у те, що Ісус зцілить.
Всього один дотик вирятував її.
Всього один дотик може врятувати нас від усього, якщо лише ми віримо. Бо віра нашого серця – це той інструмент, яким діє Господь.
