Послання Апостола Павла до Галатів 2, 21 – 3, 7.
21. Браття, я не відкидаю Божої благодаті: бо коли оправдання через закон, тоді Христос умер даремно.
1. О нерозумні галати! Хто вас зачарував, вас, у яких перед очима був зображений Ісус Христос розп’ятий? 2. Одне лиш хочу від вас знати: чи ви прийняли Духа, виконуючи діла закону, чи тому що повірили проповіді? 3. Невже бо ви такі безглузді? Почавши духом, завершуєте тепер тілом? 4. Невже ви стільки терпіли марно? Коли б лиш марно! 5. Чи той, хто дає вам Духа і творить чудеса між вами, робить це завдяки ділам закону, чи тому що ви повірили проповіді? 6. Як Авраам увірував у Бога, і це було зараховано йому за оправдання, 7. знайте, що ті, що мають віру – правдиві діти Авраама.
Євангеліє від Марка 6, 1-7.
1. Одного разу прийшов Ісус у свою батьківщину, і слідом за ним пішли його учні. 2. Як же настала субота, він почав навчати у синагозі; багато з тих, що його слухали, дивувалися, кажучи:
– Звідкіль оте в нього? Що то за мудрість, що йому дана, і такі чуда, що діються його руками? 3. Хіба він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона? І сестри його – хіба не тут між нами?
4. І брали йому це за зле. Але Ісус промовив до них:
– Нема пророка без пошани, як тільки у своїй країні, між власною родиною та у своєму домі. 5. І не міг зробити там ніякого чуда, лише вилікував деяких недужих, поклавши на них руки; 6. І дивувався їх невірству. І ходив кругом по селах і навчав.
7. Покликав він дванадцятьох і став їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами.
Мр. 6, 1-7. «І заходився їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами».
У покликанні апостолів не можемо знайти ніякої логіки чи розуміння, чому саме їх покликав Господь, адже було багато більш освічених, мудріших: фарисеї, садукеї, книжники. Але Бог вибрав їх, звичайних людей, здебільшого рибалок, та сповнив божественною силою. Завдяки цьому покликанню сьогодні у світі є більше як мільярд християн, і це почалося лише 2 тисячі років тому.
Бог дав апостолам силу відповісти на це покликання, і так є в житті кожного з нас. Бог кличе нас до цього праведного життя, коли ми отримуємо ласку святого Хрещення. Коли ми сповідаємося, причащаємося, молимося, Бог сповнює нас силою жити свято і праведно. Силою, щоб панувати, мати владу над нечистими духами. Завдяки цій силі жодні найбільш складні, драматичні, проблематичні обставини не можуть нас знищити духовно. Подібно до свічки: якою б сильною не була темрява, вона не може її затемнити. Так і обставини ніколи не можуть керувати нами.
Яскравим прикладом є життя святих: вони завжди панували над обставинами, хоча їх могли навіть знищувати тілесно, відбирати їм життя.
Апостолам Господь дав владу над нечистими духами, тому й ми маємо цю владу повсякчас, каже про це й апостол Павло: «Усе можу в укріпляючому мене Христі».
Владика Венедикт (Алексійчук)
