Перше Послання Апостола Павла до Корінтян 15, 58 – 16, 3
58. Браття, будьте тверді, непохитні, визначайтесь у ділі Господнім повсякчас та знайте, що труд ваш у Господі не марний.
1. Щождо збірки на святих, робіть і ви так, як я був наказав Церквам галатським. 2. Першого дня тижня кожний з вас хай відкладає в себе, збираючи, що може заощадити, щоб не робити збірок тоді, коли я прийду. 3. А коли прийду, пошлю тих, що ви вважатимете, з листами, щоб вони віднесли ваш дар у Єрусалим.
Євангеліє від Луки 5, 17-26.
17. Одного разу, коли Ісус навчав, були при тому фарисеї та законовчителі, що прийшли були з усіх сіл Галилеї та Юдеї, і з Єрусалиму; і сила Господня була на ньому, щоб оздоровляти.
18. Аж ось люди несуть на ліжку чоловіка, що був розслаблений; вони шукали, як би його внести й покласти перед ним. 19. Не найшовши, кудою б його внести через натовп, вилізли на крівлю і крізь череп’яну стелю спустили його з ліжком на середину перед Ісуса. 20. Бачачи їхню віру, Ісус мовив:
– Чоловіче, прощаються тобі гріхи твої!
21. Книжники та фарисеї почали міркувати: «Хто це, що говорить богохульства? Хто може гріхи відпускати, крім одного Бога?» 22. Ісус, знаючи думки їхні, відповів їм:
– Чому так думаєте в серцях ваших? 23. Що легше – сказати: відпускаються тобі гріхи твої; чи сказати: встань і ходи? 24. Та щоб ви знали, що Син чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, – мовив розслабленому, – кажу тобі: встань, візьми твоє ліжко і йди додому.25. І вмить він устав у них перед очима, взяв те, на чому лежав, і пішов до свого дому, славлячи Бога. 26. Всі, дивуючись, остовпіли й прославляли Бога, і, повні страху, казали:– Сьогодні бачили ми дивні речі.
1 Кр. 15, 58 – 16, 3 «А щодо збірки на святих, то робіть і ви так, як я був наказав Церквам галатським»
Інколи, коли йдеться про речі матеріальні, про гроші, ми, як християни, до кінця не можемо собі дати ради як до них ставитись. Ніби кажемо, що це матеріальне, земне, про це не потрібно дбати, але бачимо, що ніхто не може без матеріальних речей і грошей обійтися.
Не в тім річ, щоб щось мати чи не мати, посідати чи ні, важливо вміти цим управляти. Йоан Золотоустий казав, що нема людей бідних чи багатих. Є ті, кому Бог дав багатство і гроші, і ті, котрі потребують цього. Отже, ті, котрим Господь дав, мають добре розприділяти ці багатства для власних потреб і потреб тих, хто потребує. Тому важливо бути свідомим, коли Бог посилає якісь багатства, гроші, достаток, що це не лише дає для нас. Це власність Господа, яку він тимчасово поручив нам. А коли ми вміємо більше віддавати, то Бог може ще більше дати, що б ми роздавали іншим. У житті кожний із нас мав такий досвід не раз, коли ми дали, допомогли, може, з останнього, то Бог повертає нам вдесятеро. Тож прикладаймо всі зусилля тим багатством, яке Бог нам тимчасово дав, ділитися з іншими людьми.
Владика Венедикт (Алексійчук)
