Друге Послання Апостола Павла до Корінтян 1, 8-11.
8. Браття, ми не хочемо, щоб ви не знали про нашу скорботу, яку ми пережили в Азії: ми були над міру й над силу так пригнічені, що не мали вже надії жити. 9. Ми мали самі в собі вирок смерти, щоб надіялися не на самих себе, а на Бога, який воскрешає мертвих. 10. Він визволив нас від такої смерти і визволяє далі. Маємо надію, що він ще визволить нас, 11. як ви поможете вашою молитвою за нас; щоб за той дар, який нам дається ради багатьох осіб, також багато хто складав за нас подяку.
Євангеліє від Луки 5, 27-32.
27. В тому часі, коли проходив Ісус, побачив митника, Леві на ім’я, що сидів на митниці і сказав до нього:
– Ходи за мною!
28. Той, кинувши все, встав і пішов за ним. 29. Потім Леві справив для нього великий бенкет у своїй хаті; була там велика сила митарів та інших з ними за столом. 30. Фарисеї та їхні книжники нарікали і, звертаючись до його учнів, говорили:
– Чого ви з митарями й грішниками їсте й п’єте?
31. Ісус у відповідь сказав їм:
– Не здорові потребують лікаря, але хворі. 32. Я прийшов не щоб кликати до каяття праведників, але грішників.
Луки 5, 31-32: “Не здорові потребують лікаря, але хворі. Я прийшов не щоб кликати до каяття праведників, але грішників”
Визнати залежність – це вже перший крок до видужання. Так кажуть тим, хто бореться з поганими звичками. Гріх – це теж залежність і хвороба, яка виїдає нас зсередини. Коли живемо в гріху, то настільки звикаємося з тим станом, що навіть перестаємо помічати. Та й більше, почуваємо себе дискомфортом на перших порах, коли пробуємо позбутися грішності.
Та чи можемо ігнорувати свою хворобу гріха? Напевно що ні. Бо маємо шанс і , доклавши зусилля, мусимо скористатися ним і позбутися гріха.
Подумайте, Христос пішов на смерть, щоб ми могли скористатися правом бути врятованими від гріха. І навіть тоді, коли піддалися спокусі і впали, маємо безліч можливостей для порятунку. Треба лише захотіти цього.
