Святе Письмо з розважанням на 31 жовтня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 31 жовтня


          Друге Послання Апостола Павла до Корінтян 3, 12-18.

          12. Браття, маючи таку надію, ми повні сміливости, 13. не як Мойсей, що на лице клав собі покривало, щоб сини Ізраїля не бачили, як той блиск зникав; 14. але їхній розум притупився, бо аж по цей день, коли читається Старий Завіт, те саме покривало зостається невідкритим, Христос бо його усуває. 15. І аж по сьогодні при читанні Мойсея лежить покривало на їх серці. 16. Та коли вернуться до Господа, покривало впаде. 17. Господь же – дух, і де Господній дух – там воля. 18. Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим лицем віддзеркалюємо Господню славу і переображуємось у його образ, від слави у славу, згідно з діянням Господа, що є Дух.

          Ап.: Апостол: Кол. 260 зач.

          Послання Апостола Павла до Колосян 4, 5-9; 14; 18.

          5. Браття, поводьтеся мудро з тими, що назовні, використовуючи час. 6. Ваша розмова нехай завжди буде люб’язна та приправлена сіллю, щоб ви знали, як маєте кожному відповісти.

          7. Щодо мене, вас повідомить про все Тихик, любий брат, вірний помічник і сослужитель у Господі. 8. Власне, тому я його до вас вислав, щоб ви довідалися про наші справи та щоб він утішив серця ваші, 9. разом з Онисимом, вірним та любим братом, який з-між вас. Вони скажуть вам про все, що тут діється.

          14. Вітає вас Лука, любий лікар, та Димас.

          18. Привіт моєю, Павловою, рукою. Пам’ятайте про мої кайдани. Благодать хай буде з вами.

          Євангеліє від Луки 6, 1-10.

          1. Одного разу, коли Ісус у суботу проходив засіяними ланами, учні його зривали колоски і, розтерши їх руками, їли. 2. Деякі з фарисеїв їм сказали:

          – Чому ви робите, чого не годиться робити в суботу?

          3. Ісус відповів їм:

          – Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів, він сам і ті, що були з ним? 4. Як він увійшов у дім Божий, взяв жертовні хліби, їв їх і дав тим, що були з ним, – хліби, яких не дозволено їсти, хіба що самим священикам?

          5. Далі сказав їм:

          – Син чоловічий – владика і суботи.

          6. Раз якось, другої суботи, ввійшов він у синагогу й почав навчати. А був там чоловік з сухою правою рукою. 7. Книжники та фарисеї стали за ним назирати, чи він оздоровить у суботу, щоб найти яке оскарження на нього. 8. Ісус же знав думки їхні і сказав до чоловіка, що мав суху руку:

          – Встань і вийди на середину!

          Підвівся той і став. 9. Тоді Ісус до них промовив:

          – Питаю вас: чи годиться в суботу добро чинити, чи зло робити? Спасти життя чи погубити?

          10. І, глянувши кругом на всіх, сказав до нього:

          – Простягни руку!

          Той зробив так, і його рука стала здорова, як і друга.

          Ап.: Євангеліє: Лк. 51 зач.

          Євангеліє від Луки 10, 16-21.

          Сказав Господь своїм учням:

          16. Хто слухає вас, мене слухав; хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.

          17. Вернулись сімдесят два з радістю, кажучи:

          – Господи, ба й біси коряться нам з-за твого імени.

          18. Він сказав їм:

          – Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба. 19. Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – і ніщо вам не пошкодить. 20. Одначе не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що імена ваші записані на небі.

          21. Того часу Ісус зрадів Святим Духом і промовив:

          – Прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.

          2 Кр. 3, 12-18 «Ми ж усі, мов дзеркало, відкритим обличчям віддзеркалюємо Господню славу й переображуємось у Його образ»

          Християнство від самих початків було і є не тільки проголошенням Доброї новини, а й явленням віри через самих християн. Як і Мойсей, про якого згадує апостол, після перебування з Господом настільки сіяв, що інші не могли подивитись на нього, так само і християни мають бути відображенням божественної слави.

          Світ, завжди і, певно, особливо саме тепер, потребує цього сяяння. Бог потребує своїх свідків. Якщо ми не сяємо, якщо ми і наше життя не вказуємо на Господа, то ми вказуємо на щось інше. Образ Божий є у кожній людині. Але людина або дає цьому образові виявитись і засяяти, або ж ні.

          Частіше ми дозволяємо, щоб життєві проблеми і клопоти цей образ прикривали. Стараймося щораз більше докладати зусиль, щоб Образ Господній, на образ і подобу Якого ми сотворені, віддзеркалював славу нашого Творця.


          Лк. 6, 1-10. «Син Чоловічий – Владика і суботи».

          У релігійному житті ми звикли виконувати ті чи інші практики, постанови. Виконуючи їх, витворюємо певний тип наших стосунків з Богом.

          Часто ми не усвідомлюємо, що це лише засоби, які провадять нас до Бога й не мають жодної цінності самі в собі. Ми можемо їх змінювати, адже для кожної людини вони є інакшими.

          Господь є нашою єдиною метою, а все інше – засоби, які застосовуємо, щоб до Нього наблизитися.

          Владика Венедикт (Алексійчук)

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
          • Оціни

            [ratemypost]