Святе Письмо з розважанням на 5 листопада

Читай також

  • Немає пов’язаних публікацій.
        Святе Письмо з розважанням на 5 листопада

        До Колосян послання святого апостола Павла читáння.

        2. Браття, будьте в молитві витривалі і чувайте в ній з подякою. 3. Моліться рівночасно і за нас, щоб Бог відчинив нам двері проповіді, возвіщати тайну Христову, за яку я в кайданах, 4. щоб я її зробив явною так, як мені слід говорити.

        5. Поводьтеся мудро з тими, що назовні, використовуючи час. 6. Ваша розмова нехай завжди буде люб’язна та приправлена сіллю, щоб ви знали, як маєте кожному відповісти.

        7. Щодо мене, вас повідомить про все Тихик, любий брат, вірний помічник і сослужитель у Господі. 8. Власне, тому я його до вас вислав, щоб ви довідалися про наші справи та щоб він утішив серця ваші, 9. разом з Онисимом, вірним та любим братом, який з-між вас. Вони скажуть вам про все, що тут діється.

        Євангеліє від Луки 9, 49-56.

        49. Одного разу приступив до Ісуса один з його учнів і сказав йому:

        – Наставнику, ми бачили одного, що твоїм ім’ям виганяв бісів, і ми йому заборонили, бо він не ходить з нами.

        50. Ісус сказав до нього:

        – Не бороніть, бо хто не проти вас, той з вами.

        51. Як наблизився час, коли Ісус мав бути взятий з цього світу, він твердо постановив пуститися в дорогу до Єрусалиму. 52. І вислав посланців перед собою; пішли вони й увійшли в якесь самарянське село, щоб йому приготувати місце. 53. Та самаряни його не прийняли, бо він подорожував до Єрусалиму. 54. Бачивши те, учні Яків та Іван сказали:

        – Господи, хочеш – ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і пожер їх. 55. Ісус, обернувшись, став докоряти їм. 56. І вони пішли в інше село.


        Колосян 4, 6: “Ваша розмова нехай завжди буде люб’язна та приправлена сіллю, щоб ви знали, як маєте кожному відповісти”.

        Ми багато говоримо. Та далеко не завжди вкладаємо в сказане глибокі смисли. Та й, будьмо відвертими, ми не дуже зважуємо свої слова.

        Наша гострота і гіркота зранює. Наше ненароком кинуте слово може глибоко впитися в серце ближнього і не давати спокою тривалий час.

        Хоча ми може своїми словами дарувати радість, підтримувати і наповнювати сенсом чиєсь життя.

        То чому так часто обираємо порожнечу слів, замість їх глибокого змісту?

        Читай також

        • Немає пов’язаних публікацій.

          Оціни

          [ratemypost]