До Солунян другого послання святого апостола Павла читáння.
1. Браття, благаємо вас, щодо приходу Господа нашого Ісуса Христа, коли ми всі разом зберемось коло нього: не дайте легко вивести себе з рівноваги, 2. та щоб вас не тривожили ні якимсь духом, ні словом, ні листом, які нібито від нас, що день Господній уже наставав би. 3. Нехай ніхто жадним способом вас не бентежить. Бо спершу настане відступство й об’явиться чоловік безбожний, син погибелі, той супротивник, 4. який виноситься над усе, що зветься Бог чи святощі, до такої міри, що сяде сам у храмі Божім і видаватиме себе за Бога.
5. Хіба не пам’ятаєте, що коли я був між вами, я говорив вам про це? 6. І тепер знаєте, що його стримує об’явитися у своєму часі. 7. Так, тайна беззаконня вже тепер діє. Але перше той, хто його стримує, буде усунений, 8. і тоді об’явиться беззаконний, якого Господь Ісус умертвить духом уст своїх і знищить сяйвом приходу свого. 9. Поява бо його буде під діянням сатани з усякого роду силою, із знаками, з неправдивими чудами 10. та з всяким брехливим обманом для тих, що погибають, бо вони не прийняли любови до правди, щоб спастися. 11. Тому Бог посилає їм силу, яка зводить їх вірити неправді, 12. щоб були засуджені всі ті, які не увірували в правду, але яким подобалась несправедливість.
Свщмч.: Апостол: Євр. 311 зач.; 4, 14 – 5, 6.
До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.
14. Браття, маючи великого архиєрея, що пройшов небо, Ісуса, Божого Сина, тримаймося твердо віровизнання. 15. Бо ми не маємо такого архиєрея, який не міг би співчувати нашим недугам; він бо зазнав усього подібно, як і ми, крім гріха. 16. Приступім, отже, з довір’ям до престолу благодаті, щоб отримати милость і найти благодать для своєчасної помочі.
1. Кожен бо архиєрей, узятий з-між людей, настановляється для людей у справах Божих, щоб приносив дари та жертви за гріхи, 2. щоб міг співчувати нетямущим та тим, що заблудили, бо й сам він ввесь у немочах, 3. і тому має як за людей, так і за себе самого приносити жертви за гріхи. 4. Достоїнства ж цього ніхто не бере собі, але той, хто покликаний Богом, як Арон.
5. Так і Христос не сам собі присвоїв славу стати архиєреєм, бо вона від того, який до нього мовив:
Син мій єси,
я сьогодні родив тебе.
6. Як і на іншому місці каже:
Ти священик навіки
по чину Мелхиседека.
Євангеліє від Луки 12, 48-59.
48. Сказав Господь: Від кожного, кому дано багато, вимагатимуть багато; і кому повірено багато, від того будуть більше доправлятись.
49. Вогонь прийшов я кинути на землю – і як я прагну, він вже розгорівся. 50. Хрищення маю я прийняти – і як мені на душі важко, докіль воно не здійсниться. 51. Гадаєте, що я прийшов мир дати на землі? Ні бо, кажу вам, але розділ. 52. Віднині бо п’ятеро в одній хаті будуть розділені: троє проти двох і двоє проти трьох. 53. Будуть розділені батько проти сина і син проти батька, мати проти дочки і дочка проти матері, свекруха проти невістки і невістка проти свекрухи.
54. Він промовив іще до народу:
– Коли бачите хмару, що насувається зі заходу, зараз кажете: дощ буде; і так воно буває. 55. І коли дме південний вітер, кажете: спека буде; і так буває. 56. Лицеміри, лице землі й небо вмієте розпізнавати; часу ж цього як не розпізнаєте? 57. Чому самі собою не судите, що справедливе?
58. Коли йдеш з противником своїм до суду, намагайся визволитися від нього в дорозі, щоб він не потяг тебе до судді, і суддя не видав тебе возному, і возний щоб не кинув тебе до в’язниці. 59. Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси останнього шага.
Свщмч.: Євангеліє: Йо. 36 зач.
Євангеліє від Йоана 10, 9-16.
Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли:
9. Я – ворота. Хто ввійде через мене, спасеться. Він увійде, вийде і найде пасовисько. 10. Злодій не приходить, хіба щоб красти, вбивати, вигублювати. Я прийшов, щоб мали життя і мали його вповні. 11. Я – добрий пастир. Добрий пастир життя своє дав за овець. 12. Наймит, який не пастир і якому вівці не належать, бачить вовка, що надходить, і кидає вівці та біжить геть; і вовк хапає їх і розполохує. 13. Наймит же втікає, бо він наймит і не дбає про вівці. 14. Я – добрий пастир і знаю моїх, і мої мене знають. 15. Отець мій знає мене, і я знаю Отця; я життя моє кладу за мої вівці.
16. Ще й інші вівці маю, що не з цієї кошари; і їх мушу привести: вони почують мій голос, і буде одне стадо й один пастир.
2 Сл. 2, 1-12 «Тайна беззаконня орудує вже тепер»
Ми постійно очікуємо, що у нашому житті якось усе впорядкується, стане на місце все в суспільстві, у якому ми живемо, в сім’ї, у парафії, в Церкві. Але скільки б ми не жили, не докладали старань, бачимо, що не можемо до кінця впорядкувати всього ні самі в собі, ні довкола себе. Що є причиною цього – наша гріховність, первородний гріх. Саме тому нам у всьому бракує цілісності, будь-яка справа, яку ми робимо, буде недосконалою. Саме тому ілюзії побудувати рай на землі, як бачимо з історії, багато разів увінчувалися неуспіхом і розчаруванням.
Маємо прийняти реальність нашого життя: де є людина, там існує недосконалість. Щобільше: де є людина, там є гріх. Ніколи не очікуймо, що впорядкуємо досконало все навколо себе, що настане ідеальний порядок. Лише в Царстві Небесному є досконалий порядок, бо там є Господь.
Царство Небесне може початись тоді, коли ми з є Богом. Лише з Господом впорядковуємо себе і відчуваємо смак Царства Божого, де існує досконалість, впорядкованість та справедливість!
Владика Венедикт (Алексійчук)
