До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.
1. Браття, Мелхиседек, цар Салему, священик Всевишнього Бога, який зустрів Авраама, коли він вертався після поразки царів і який благословив його, 2. якому Авраам відділив десятину з усього, і якого ім’я означає спершу «цар справедливости», а потім цар Салему, тобто цар миру, 3. без батька, без матері, без родоводу, який не має ні початку днів, ні кінця життя, подібний до Божого Сина, зостається священиком повіки.
4. Дивіться, отже, який великий той, якому патріярх Авраам дав десятину з найліпшої добичі. 5. Також і ті з синів Леві, що мають сан священства, мають за законом наказ брати десятину з народу, тобто з своїх братів, дарма що вони вийшли з бедер Авраама. 6. Той же, який не походить з їхнього роду, взяв десятину з Авраама і благословив того, що мав обітниці.
Євангеліє від Луки 21, 28-33.
28. Сказав Господь своїм учням: випростайтесь і підніміть ваші голови вгору, бо ваше визволення близько.
29. І він сказав їм притчу:
– Гляньте на смоковницю й на всякі дерева. 30. Коли вони розпукуються, ви, глянувши, розумієте, що вже близько літо. 31. Отак і ви, коли побачите, що це збувається, знайте, що царство Боже близько. 32. Істинно кажу вам: рід цей не пройде, аж поки все не станеться. 33. Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.
Ніхто з нас не знає, коли настане остання мить нашого життя. Лише Богові відомі усі початки та закінчення, усі події, врешті, Бог вирішує, коли завершиться земна історія людства, як і окремої людини.
Нам не варто боятись. Хіба може бути страх, коли очікуєш на зустріч з найріднішою людиною? Наш страх може бути лише Божий – страх не виправдати, не бути гідним Божої волі.
Не варто боятись ані знаків часу, ані різних апокаліптичних звісток. Царство Боже, якщо воно є у нашій душі, не захитається. Царство Боже у нашій душі – це вже рай тут, ще за життя.
Нехай нашим єдиним страхом буде страх не встигнути навчитись любити – всім серцем кожного ближнього як образ і подобу Бога, Бога, який вірить в нас і кличе до Себе.
