До Тимотея першого послання святого апостола Павла читáння.
11. Сину Тимотею, шукай праведности, побожности, віри, любови, терпеливости, лагідности. 12. Змагай добрим змагом віри, старайся осягнути життя вічне, до якого ти покликаний і за яке був склав гарне визнання віри перед багатьма свідками. 13. Благаю тебе перед Богом, який усе оживляє, і перед Христом Ісусом, який при Понтії Пилаті склав добре свідчення, 14. щоб ти зберігав заповідь без плями, без догани – аж до приходу Господа нашого Ісуса Христа, 15. який свого часу об’явить блаженний і єдиний Володар, Цар царів і Владика владик; 16. єдиний, безсмертний, що живе в світлі неприступнім, якого ніхто з людей не бачив, і бачити не може. Йому честь і влада вічна. Амінь.
Євангеліє від Матея 12, 15-21.
15. В той час за Ісусом пішло багато народу; він оздоровив їх усіх, 16. але суворо наказав їм його не виявляти, 17. щоб збулося сказане Ісаєю пророком:
18. Ось мій слуга, якого я вибрав,
улюблений мій, якого моя душа вподобала собі.
Я покладу на нього духа мого,
і він звіщатиме поганам правосуддя.
19. Він не буде ні змагатися, ні кричати,
і голосу його ніхто не буде чути на майданах.
20. Він надломаної очеретини не доломить,
і тліючого ґнота не загасить,
аж поки не доведе право до перемоги.
21. На його ім’я будуть надіятись погани.
Первомученика й архидиякона Стефана
На третій день Різдвяних свят святкуємо спомин про первомученика Стефана. Ще святкуємо Різдво, а водночас – пам’ять мученика. Звичайно, для людської свідомості складно поєднати й зрозуміти, як можна святкувати день чиєїсь муки. Але ми, християни, з погляду своєї віри розуміємо, що земна, фізична смерть – це народження для неба, народження для вічності з Богом.
Згадуючи терпіння первомученика Стефана, замислюємося, що християнство не завжди може бути легке, просте, у рожевих тонах. Як і в Ісуса Христа було Різдво – день радості для неба та землі, але був час страждань і терпінь, так і в житті кожного з нас бувають святкові дні, піднесені переживання, і бувають важкі моменти, падіння, невдачі, помилки, терпіння, страждання, муки.
Одне, що для нас важливо і в радісні, і в сумні часи, – завжди бути з Господом! Бо якщо Господь перейшов через все, то й кожен із нас, хто є з Христом, також має з Ним перейти через все.
Владика Венедикт (Алексійчук)
