Першого соборного послання святого апостола Йоана читáння.
8. Улюблені, коли кажемо, що гріха не маємо, ми самих себе обманюємо, і правди в нас немає. 9. Якже визнаємо гріхи наші, він вірний і праведний, щоб нам простити гріхи наші й очистити нас від усякої неправди. 10. Коли ми кажемо, що не згрішили, чинимо його неправдомовним, і слова його в нас немає.
1. Мої дітоньки, пишу вам те, щоб ви не грішили. Якже згрішить хто, ми маємо заступника перед Отцем, Ісуса Христа, праведного. 2. Він – примирення за наші гріхи, і не лише за наші, а й за гріхи усього світу.
3. З того знаємо, що ми його пізнали, коли заповіді його бережемо. 4. Хто каже: я його знаю, і заповідей його не зберігає, той неправдомовець і в тому правди немає. 5. Хто ж береже його слова, в тому любов Божа справді досконала. 6. З того і знаємо, що ми у ньому. Хто каже що в ньому пробуває, повинен так поводитись, як він поводився.
Від Марка святого Євангелія читáння.
Сказав Господь своїм учням:
31. Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.
32. Про день же той чи годину, ніхто не знає: ні ангели на небі, ні Син, тільки Отець. 33. Глядіть, чувайте, не знаєте бо, коли настане той час. 34. І воно так, як чоловік, що, від’їзджаючи, зоставив свій дім, дав слугам своїм владу й кожному роботу і велів воротареві пильнувати. 35. Так пильнуйте і ви, бо не знаєте, коли прийде пан дому, увечері чи опівночі, чи як запіє півень, чи уранці, 36. щоб коли вернеться несподівано, не застав вас уві сні. 37. А що вам кажу, кажу всім: чувайте!
1. Два дні ж по тому мала бути Пасха й Опрісноки, і первосвященики та книжники шукали, як би його схопити підступом і вбити, 2. та казали:– Тільки не під час свята, щоб не було розруху в народі.
Марка 13, 31 – 14, 2. “Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть”.
Наскільки вагомим є сказане ми найчастіше відчуваємо, якщо ті слова нас якось вразили. І добре, якщо враження позитивні, коли, згадуючи почуте, відчуваємо вдячність.
Та найчастіше ми не надаємо словам великого значення. Дозволяємо собі маніпулювати, легковажити, не підбирати. Та задумаймося на хвилю, скільки всього нам вдається вербалізувати, як багато ми можемо досягнути, якщо виважуємо кожне слово, коли спілкуємося.
Слова молитви, слова обіцянки, слова любові… Ми будуємо своє життя через власне сприйняття того, що говоримо самі і що говорять нам. Тому так важливо пам’ятати, що „спочатку було Слово“…
