Першого соборного послання святого апостола Йоана читáння.
18. Дітоньки, остання це година. І як ви чули, що має прийти антихрист, а тепер багато антихристів постало. З цього пізнаємо, що остання година настала. 19. З-між нас вийшли, але з-між нас вони не були; бо коли б з-між нас були, були б зосталися з нами, – лише щоб виявилося, що не всі вони від нас. 20. Ви ж маєте помазання від Святого й усе знаєте. 21. Я вам писав не тому, що не знаєте правди, а тому, що її знаєте і що ніяка брехня не походить від правди.
22. Хто неправдомовець, як не той, хто перечить, що Ісус – Христос? Він – антихрист, що відрікається Отця й Сина. 23. Кожний, хто відрікається Сина, той і Отця не має. Хто ж визнає Сина, має і Отця. 24. Те, що ви чули спочатку, нехай у вас пробуває. Якщо у вас буде пробувати те, що ви спочатку чули, і ви будете в Сині і в Отці пробувати. 25. Ось та обітниця, яку він сам обіцяв вам: життя вічне.
26. Це я вам написав про тих, що вводять вас в оману. 27. Помазання, що ви від нього прийняли, у вас пробуває, і не потребуєте, щоб хто навчав вас, бо його помазання вас про все навчає. Воно правдиве й необманне. Так, як воно вас навчило, пробувайте в ньому.
28. Отож, дітоньки, пробувайте в ньому, щоб, як явиться, ми мали довір’я і не осоромилися перед ним у час його приходу. 29. Коли знаєте, що він праведний, знайте теж, що всякий, хто чинить справедливість, від нього народився.
1. Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми звалися дітьми Божими. Ними ми і є. І тому світ нас не знає, бо він його не пізнав. 2. Любі, ми тепер діти Божі, і ще не виявилося, чим будемо. Та знаємо, що коли виявиться, ми будемо до нього подібні, бо ми побачимо його, як є.
3. І кожен, хто має на нього цю надію, очищує себе, так само, як і він чистий. 4. Кожен, хто чинить гріх, чинить також беззаконня, бо гріх є беззаконням. 5. Ви ж знаєте, що він з’явився, щоб наші гріхи взяти, і гріха в ньому нема. 6. Кожен, хто в ньому пробував, не грішить. Кожен, хто грішить, його не бачив і його не пізнав.
7. Дітоньки, ніхто нехай не вводить вас в оману. Хто чинить правду, той праведний, як і він праведний. 8. Хто чинить гріх, той від диявола, бо диявол грішить від початку. На це явився Син Божий, щоб знищити діла диявола. 9. Кожен, хто народився від Бога, гріха не чинить, бо його насіння в ньому пробував; і він не може грішити, бо він від Бога народився. 10. Цим виявляються діти Бога і діти диявола: кожен, хто не чинить справедливости, не є від Бога, і той, хто не любить брата свого.
__________
Алилуя, глас 5: Хваліте Господа, всі ангели його, хваліте його, всі сили його (Пс. 148,2).
Стих: Бо він сказав і сталося, він повелів і створилося (Пс. 148,5).
__________
Євангеліє: Мр. 49 зач. 11, 1-11.
Від Марка святого Євангелія читáння.
1. В той час, колй Ісус наблизився до Єрусалиму і прийшов до Витфагії і Витанії, біля Оливної гори, він послав двох своїх учнів, 2. кажучи їм:
– Ідіть у село, що перед вами, і як тільки ввійдете у нього, найдете прив’язане осля, на яке ніхто з людей ще не сідав. Відв’яжіть і приведіть його. 3. А коли вам хто скаже: що робите? – скажіть: Господь його потребує, і негайно відішле його назад сюди.
4. Пішли вони й найшли осля, прив’язане коло дверей, на вулиці, і відв’язали його. 5. Деякі з тих, що там стояли, казали їм:
– Що робите, чому відв’язуєте осля?
6. Ті їм відповіли, як сказав Ісус, і їх відпустили.
7. Привели вони осля до Ісуса, поклали на нього свою одежу, і він сів на нього. 8. І багато хто стелили свою одіж на дорозі, інші ж різали віття на полі і стелили по дорозі. 9. Ті, що йшли попереду, і ті, що слідували ззаду, викликували:
10. – Осанна! Благословен, хто приходить в ім’я Господнє! Благословенне грядуче царство отця нашого Давида. Осанна на висоті!
11. І він увійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе; а що було вже пізно, вийшов з дванадцятьма у Витанію.
___
Яку ж велику любов нам дав нам наш Творець, щоби ми Його дітьми називалися!!!
Лише вдумаймося в ці слова! Як багато нам дав Господь, як багато всього доручає…
Він подарував свою безмірну Любов, створивши нас на свій образ та подобу, оселивши в раю.
Подарував свого Сина, пожертвувавши Ним, щоби спасти і відкупити після того, коли людина згрішила.
Бог безмірно милосердний до нас і Його любов безумовна. Саме тому Він так прагне, щоби кожен з нас йшов у Його обійми, а не в обійми зла.
Він прагне, щоби Його прекрасне досконале створіння, удостоєне честі називатися дитиною Його, врешті дійшло то правдивої мети, а не згубилось, зведене та обмануте.
Якщо наше серце тривожиться, переживаємо якусь боротьбу чи кризу – повторюймо собі ці слова: “Дивіться, яку велику любов дарував нам Отець, щоб ми звалися дітьми Божими. Ними ми і є.”
