Псалом 5
Вислухай, Господи, слова мої,* зверни увагу на моє зітхання.
Прислухайся до голосу мого благання, Царю мій і Боже мій!* Бо до тебе я молюся.
Господи, удосвіта ти голос мій почуєш,* удосвіта буду молитися до тебе і тебе виглядати.
Бо ти не такий Бог, що любить беззаконня,* лукавому немає місця в тебе.
І нечестиві не встояться перед очима в тебе.* Ти ненавидиш усіх лиходіїв.
Вигублюєш усіх тих, що неправду кажуть.* Господеві осоружні кровожерні й лукаві!
Я ж, з превеликої ласки твоєї, увійду в дім твій* і поклонюся до святого храму твого в страсі перед тобою.
О Господи, веди мене твоєю правдою ради моїх ворогів,* вирівняй твою дорогу передо мною.
Бо в їхніх устах немає постійности, серце в них – пропасть;* гортань їхня – гріб відкритий, облесний язик їхній.
Скарай їх, Боже: нехай від власних замислів згинуть,* за їхніх переступів силу прожени їх, бо ворохоблять проти тебе.
І всі ті, що до тебе прибігають,* будуть радіти, вони повіки весело гукатимуть.
Захисти їх, і нехай тобою веселяться ті,* що люблять твоє ім’я.
Бо ти, Господи, благословиш праведника* і ласкою його оточуєш, немов щитом.
__
Відколи у світ прийшов гріх і вся початкова гармонія була порушена, ми звикли сприймати все у напівтонах, компромісах, відносності.
Однак у Господі лише – досконала істина, якої маємо прагнути. У світлі Господньої справедливості не буває напівтонів: гріх є гріхом, якою мірою він би не проявлявся.
Кришталево чистої від гріха душі маємо прагнути ми ще за життя. Випробувати себе, щоби перед Богом залишитися чистими вповні. І нехай наші зусилля та праця будуть благословенні.
