Святе Письмо з розважанням на 24 квітня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 24 квітня

          До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.

          28. Браття, приймаючи непохитне царство, зберігаймо ласку, якою служимо Богові, щоб йому подобатися з побожністю і страхом. 29. Бо Бог наш – вогонь, що пожирає.

          1. Братня любов нехай між вами буде. 2. Гостинности не забувайте, бо нею деякі, не відаючи того, ангелів були прийняли в гості. 3. Про в’язнів пам’ятайте, немов би ви самі були в кайданах з ними, та про тих, що страждають, бо й ви самі в тілі. 4. Подружжя хай у всіх буде в пошані, і ложе їх хай буде без плями, бо Бог буде судити блудників та перелюбців. 5. У вашій поведінці не будьте грошолюбні, задовольняйтеся тим, що маєте, бо він сам говорив: я тебе не зоставлю, я тебе не покину, 6. тому ми сміло можемо сказати:

          Господь – мій помічник;

          я не боюся.

          Що може мені зробити людина?

          7. Пам’ятайте про наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. 8. Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки.

          Від Йоана святого Євангелія читáння.

          1. В той час був один недужий, Лазар, з Витанії, села Марії та її сестри Марти. 2. Марія, якої брат Лазар був хворий, була та, що миром була помазала Господа і волоссям своїм обтерла йому ноги. 3. Послали сестри до нього сказати йому: «Господи, ось той, що ти любиш, хворує». 4. Почувши те, Ісус мовив:

          – Недуга ця не на смерть, але на славу Божу: щоб Син Божий ним прославився.

          5. Любив же Ісус Марту, і її сестру, і Лазара. 6. І як почув, що цей хворіє, ще два дні лишився на тому місці, де пробував. 7. По тому мовив до учнів:

          – Ходімо знову в Юдею.

          8. Учні йому казали:

          – Учителю, оце недавно юдеї тебе хотіли каменувати, і ти знов туди йдеш?

          9. Відповів Ісус:

          – Чи не дванадцять годин у дні ? Коли хто ходить удень, не спотикається, бо бачить світло світу цього. 10. Коли ж хто ходить уночі, спотикається, бо в ньому нема світла.

          11. Сказавши це, мовив до них:

          – Лазар, наш приятель, спить; але я піду збуджу його.

          12. Учні йому кажуть:

          – Господи, коли спить, видужає.

          13. Ісус говорив про його смерть; вони ж гадали, що він говорив про спочинок у сні. 14. Тоді Ісус каже їм одверто:

          – Лазар помер, 15. і я за вас радію, що мене там не було, щоб ви увірували. Та ходім до нього.

          16. Тоді Тома, на прізвище Близнюк, сказав до співучнів:

          – Ходімо й ми з ним, щоб разом умерти.

          17. Прибувши, Ісус застав його вже чотироденним у гробі. 18. Була ж Витанія недалеко Єрусалиму, стадій з п’ятнадцять, 19. і багато з юдеїв зійшлось до Марти та Марії, щоб їх розважити по братові. 20. Марта, почувши, що Ісус наближається, метнулась йому назустріч, тоді як Марія сиділа в хаті. 21. Заговорила Марта до Ісуса:

          – Господи, якби ти був тут, мій брат не вмер би! 22. Та й тепер знаю, що все, що ти попросиш у Бога, Бог дасть тобі.

          23. Ісус їй каже:

          – Твій брат воскресне.

          24. Каже до нього Марта:

          – Знаю, що воскресне у воскресіння в останній день.

          25. Ісус відповів їй:

          – Я – воскресіння і життя. Хто в мене вірує, навіть коли помре – житиме. 26. Кожен, хто живе й вірує в мене не помре повіки. Віриш тому?

          27. Каже йому:

          – Так, Господи, вірую, що ти – Христос, Син Божий, який гряде у світ цей.

          28. Сказавши це, пішла й покликала свою сестру Марію й каже пошепки:

          – Прийшов Учитель і тебе кличе.

          29. Як тільки вона те почула, встала хутко і пішла до нього. 30. Ісус ще не ввійшов був у село; він був на тому місці, де його зустріла Марта. 31. Юдеї, що були з нею в хаті та її розважали, побачивши, що Марія встала хутко й вийшла, пішли за нею, бо думали, що вона йде до гробу, щоб там плакати. 32. Та Марія, прийшовши туди, де був Ісус і, побачивши його, впала йому до ніг і сказала йому:

          – Господи, якби ти був тут, мій брат не вмер би!

          33. Побачивши Ісус, що вона плаче і що юдеї, які прийшли з нею, також плачуть, розжалобився духом і, зворушений 34. спитав:

          – Де ви його поклали?

          Кажуть йому:

          – Іди, Господи, і подивись.

          35. Заплакав Ісус. 36. Тоді юдеї стали казати:

          – Бач, як він його любив!

          37. А деякі з них мовили:

          – Чи цей, що зробив зрячими сліпого очі, не міг так учинити, щоб і той не помер?

          38. Ісус знову розжалобився й пішов до гробу. Була то печера, і на вході був камінь. 39. Ісус сказав:

          – Відкотіть камінь. Марта, сестра померлого, каже йому:

          – Господи, вже чути, бо четвертий день уже.

          40. Озвався Ісус:

          – Хіба я не казав тобі, що як увіруєш, побачиш славу Божу?

          41. І відкотили камінь. Ісус звів очі вгору й мовив:

          – Отче, дякую тобі, що вислухав єси мене. 42. Я знаю, що ти завжди мене вислухуєш, але задля людей, що стоять навколо, сказав я, щоб вони увірували, що ти мене послав.

          43. Промовивши те, скликнув на ввесь голос:

          – Лазаре, вийди сюди!

          44. І мертвий вийшов з обв’язаними крайкою руками й ногами, та з лицем обмотаним хусткою. І сказав їм Ісус:

          – Розв’яжіть його і пустіть, нехай іде.

          45. Бачачи, що зробив Ісус, увірували в нього численні юдеї, які зійшлися були до Марії.


          Йоана 11, 1-45. «Коли віруєш, то побачиш славу Божу».

          В усьому, що ми робимо нами керує віра – найперше в те, що робимо щось не даремно. А також і в те, що наші рішення правильні, що обраний шлях – правильний і це найкраще, що могло з нами статися. Наші взаємини з дорогими нам людьми теж базуються на вірі. В те, що нами дорожать, що нас не покинуть, що маємо на кого покластися. Особлива віра керує нами у наших взаєминах із Богом. Бо лише через абсолютну віру, через постійне її “підживлення” молитвами, можемо постійно підтримувати взаємозв’язок зі своїм Творцем.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
          • Оціни

            [ratemypost]