Святе Письмо з розважанням на 5 травня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 5 травня

          Діянь святих апостолів читáння.

          38. В тих днях Петро сказав людям: Покайтеся, і нехай кожний з вас христиться в ім’я Ісуса Христа на відпущення гріхів ваших, і ви приймете дар Святого Духа. 39. Для вас бо ця обітниця і для дітей ваших, та для всіх тих, що далеко, кого б тільки не покликав Господь, Бог наш.

          40. Ще іншими багатьма словами він свідчив їм та уговорював їх:

          – Рятуйтеся від цього лукавого поріддя.

          41. Ті ж, що прийняли його слово, христились, і того дня до них пристало яких три тисячі душ.

          42. Вони постійно були в науці апостолів та в спільності на ламанні хліба й на молитвах.

          43. Страх напав на кожну душу, бо багато було чудес і знаків, що їх апостоли робили.

          Влкмч.: Апостол: Ді. 29 зач.; 12, 1-11.

          Діянь святих апостолів читáння.

          1. В тих днях цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви. 2. Він убив мечем Якова, брата Іванового. 3. Побачивши, що це подобалося юдеям, він завзявся також схопити Петра. То були дні Опрісноків. 4. Схопивши його, він посадив його у в’язницю і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його перед народ по Пассі. 5. І стерегли Петра у в’язниці, а Церква молилася ввесь час Богові за нього.

          6. Коли ж Ірод намірявся вивести його, Петро, закутий у два ланцюги, спав тієї ночі між двома вояками, а сторожі при дверях стерегли в’язницю. 7. Нараз з’явився ангел Господній, і у в’язниці засяяло світло. Він, вдаривши злегка Петра у бік, збудив його, кажучи:

          – Вставай чимскорше!

          І ланцюги впали з рук у нього.

          8. – Підпережися і надінь свої сандали.

          Він зробив так. Знову сказав до нього:

          – Накинь на себе плащ і йди за мною.

          9. Вийшов Петро й ішов за ним; не знав, чи то правда, що робив ангел; думав, що видіння бачить. 10. Минули вони першу варту й другу, і прийшли до залізної брами, що веде в місто; вона сама собою їм відчинилась. Вийшли вони та пройшли одну вулицю, і ангел нараз відступив від нього.

          11. Тоді Петро, опам’ятавшись, мовив:

          – Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого й вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого так ждав юдейський народ.

          Від Йоана святого Євангелія читáння.

          1. В той час був один чоловік з фарисеїв, Никодим на ім’я, один із визначних серед юдеїв. 2. Прийшов він до Ісуса вночі й каже до нього:

          – Равві, ми знаємо, що ти прийшов як учитель від Бога: ніхто бо, як Бог не з ним, не може таких чудес творити, які ти твориш.

          3. Озвався Ісус і мовив до нього:

          – Істинно, істинно кажу тобі: коли хто не родиться звише, не побачить царства Божого.

          4. Никодим сказав йому:

          – Як може чоловік родитись, коли вже старий? Чи може він увійти знову в утробу матері своєї й народитись?

          5. Ісус відповів:

          – Істинно, істинно кажу тобі: коли хто не родиться з води та Духа, не може увійти в царство Боже. 6. Що родиться від тіла – тіло; що родиться від Духа – дух. 7. Не дивуйся, що я сказав тобі: вам треба родитися звише. 8. Вітер дме, куди хоче, і шум його чуєш, але не відаєш звідкіль приходить і куди йде. Так воно з кожним, хто родиться від Духа.

          9. Відповів Никодим і мовив до нього:

          – Як воно може статись?

          10. Ісус у відповідь сказав йому:

          11. – Ти – вчитель Ізраїля і не знаєш того? Істинно, істинно кажу тобі: ми говоримо про те, що знаємо, свідчимо про те, що бачили, та ви нашого свідчення не приймаєте. 12. Коли я говорив вам про земне і ви не віруєте, як увіруєте, коли вам про небесне говоритиму? 13. Ніхто не зійшов на небо, крім того, хто зійшов з неба: Син чоловічий. 14. І як Мойсей підняв змія в пустині, так Син чоловічий має бути піднесений, 15. щоб кожен, хто вірує у нього жив життям вічним.

          Від Йоана святого Євангелія читáння.

          Сказав Господь своїм учням:

          17. Це вам заповідаю: щоб ви любили один одного.

          18. Вас ненавидить світ – знайте, що він мене перше, ніж вас, ненавидів. 19. Як би ви були від світу, світ своє любив би. А що ви не від світу, бо я вибрав вас від світу, тому світ вас ненавидить. 20. Згадайте слово, що я був сказав вам: слуга не більший від пана свого. Якщо переслідували мене, переслідуватимуть і вас; і якщо слово моє зберігали, зберігатимуть і ваше. 21. Та все те робитимуть вам за моє ім’я, не знають бо того, хто послав мене. 22. Якби я не прийшов був і не говорив до них, гріха не мали б. Але тепер вони виправдання за їхній гріх не мають. 23. Хто ненавидить мене, і Отця мого ненавидить. 24. Якби я не чинив був серед них діл, яких ніхто інший не чинив, гріха не мали б. Тепер же й бачили й зненавиділи – і мене й Отця мого. 25. Але щоб здійснилося слово, що написане в законі їхньому: ненавиділи вони мене без причини. 26. Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух істини, який від Отця походить, він свідчитиме про мене. 27. Та й ви свідчитимете, бо ви зо мною від початку.

          1. Сказав я вам те, щоб ви не зневірилися. 2. Вас виключать із синагог, і настане година, коли кожен, хто вас убиватиме, гадатиме, що служить Богові.


          Йоана 15, 17 – 16, 2: «Ось що вам заповідаю: щоб ви любили один одного!»

          Це вказівка, можемо сказати, заповідь, доручення Господа, щоб ми любили одне одного. Адже Бог є любов, як каже євангелист Йоан Богослов, а хто перебуває в любові – перебуває в Бозі. Якщо ми любимо одне одного, то даємо можливість Богові перебувати між нами. Ми, як правило, у своєму житті очікуємо на цю любов від інших людей. Сподіваємося, плекаємо надію, спраглі цієї любові. Зауважуємо, що інші дуже часто до нас байдужі, не люблять нас, не цінують. Але ніде в Євангелії ми не знаходимо, щоб Ісус казав: «Очікуйте і сподівайтесь любові від інших!» Євангеліє нам каже, щоб саме ми любили інших. Коли любимо інших, то не лише здобуваємо одну з чеснот, але, люблячи інших, даруючи їм любов, даруємо їм самого Бога (бо ж Бог є любов). Коли дамо їм Бога, вони можуть зустрітися з Ним і, зустрівшись з Господом, самі даруватимуть нам любов. Отож, незважаючи на те, якими є інші люди, що вони роблять, як вони до нас ставляться, завжди вміймо жити цією заповіддю Божою – любити кожного свого ближнього і через цю любов давати йому нагоду зустрітися з Богом.

          Владика Венедикт (Алексійчук)

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
          • Оціни

            [ratemypost]