Святе Письмо з розважанням на 20 травня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 22 травня
  • Святе Письмо з розважанням на 21 травня
  • Святе Письмо з розважанням на 20 травня
        • Святе Письмо з розважанням на 20 травня

          Діянь святих апостолів читáння.

          26. В тих днях ангел Господній промовив до Филипа, кажучи:

          – Встань та піди на південь, на дорогу, що йде з Єрусалиму в Газу; вона безлюдна.

          27. І встав він, і пішов. Аж ось етіопський муж, скопець, вельможа Кандаки, етіопської цариці, що був над усім її скарбом та що прийшов був в Єрусалим на прощу, 28. повертався, сидячи на своїй колісніці й читаючи пророка Ісаю. 29. Сказав Дух до Филипа:

          – Підійди і пристань до цієї колісниці.

          30. Підбіг Филип і почув, що той читав пророка Ісаю, і сказав до нього:

          – Чи розумієш, що читаєш?

          31. Той відповів:

          – Та як можу, коли ніхто мене не навчить?

          32. І просив Филипа зійти й сісти біля нього. Місце ж Писання, що той читав було таке:

          Його вели на заріз, мов овечку;

          немов ягня перед тим, хто стриже його, безголосне,

          так він не відкриває рота свого.

          33. В його приниженні відмовлено йому суд.

          Рід його хто може оповісти?

          Життя бо його взято від землі.

          34. Озвавсь скопець і мовить до Филипа:

          – Скажи, будь ласка, про кого це пророк говорить? Про себе самого чи про кого іншого?

          35. Тоді Филип відкрив уста свої і, почавши від цього Писання, благовістив йому Ісуса. 36. І коли вони їхали шляхом, прибули до якоїсь води, і скопець каже:

          – Он вода. Що заважає мені, щоб я христивсь?

          37. Сказав же Филип:

          – Коли віриш з усього серця, можна.

          Відповідаючи, він сказав:

          – Вірую, що він Син Божий.

          38. І велів, щоб колісниця спинилась, і вони обидва, Филип та скопець, зійшли у воду, і він христив його. 39. Коли вони вийшли з води, Дух Господній пірвав Филипа, і скопець не бачив його більше; радіючи, він їхав дорогою своєю.

          Хреста: Апостол: 1 Кор. 125 зач.; 1, 18 – 2, 2.

          До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

          18. Браття, слово про хрест – глупота тим, що погибають, а для нас, що спасаємося, сила Божа. 19. Писано бо:

          Знищу мудрість мудрих,

          і розум розумних зведу нінащо.

          20. Де мудрий? Де учений? Де дослідувач віку цього? Хіба Бог не зробив дурною мудрість цього світу? 21. А що світ своєю мудрістю не пізнав Бога в Божій мудрості, Богові угодно було спасти віруючих глупотою проповіді. 22. Коли юдеї вимагають знаків, а греки шукають мудрости, 23. ми проповідуємо Христа розп’ятого – ганьбу для юдеїв і глупоту для поган, 24. але для тих, що покликані – чи юдеїв, чи греків – Христа, Божу силу і Божу мудрість. 25. Бо що глупе у Бога – мудріше від людської мудрости і що немічне у Бога – сильніше від людської сили.

          26. Гляньте, брати, на звання ваше: небагато мудрих тілом, небагато сильних, небагато благородних; 27. але Бог вибрав немудре світу, щоб засоромити мудрих, і безсильне світу Бог вибрав, щоб засоромити сильних, 28. і незначне світу та погорджене Бог вибрав, і те, чого не було, щоб знівечити те, що було, 29. щоб жадне тіло не величалося перед Богом. 30. Ним, отже, ви у Христі Ісусі, який став нам мудрістю від Бога і оправданням, і освяченням, відкупленням, 31. щоб було, як написано: Хто хвалиться, нехай у Господі хвалиться.

          1. Та я, коли прийшов до вас, брати, не прийшов звіщати вам свідоцтво Боже високомовними словами чи мудрістю. 2. Ні! Я постановив не знати нічого іншого між вами, як тільки Ісуса Христа, і то розп’ятого.

          Від Йоана святого Євангелія читáння.

          40. Сказав Господь юдеям, які до нього прийшли: Така воля мого Отця: щоб кожен, хто бачить Сина й вірує в нього, жив життям вічним і щоб я воскресив його в останній день.

          41. Обурились юдеї на нього за те, що сказав був: «Я хліб, що зійшов із неба», 42. і говорили:

          – Хіба то не Ісус, син Йосифа, якого батька-матір ми знаємо? Як же він тепер твердить: я зійшов із неба?

          43. Озвався Ісус і сказав їм:

          – Не ремствуйте між собою. 44. Ніхто не може прийти до мене, коли Отець, який послав мене, не приведе його, і я воскрешу його в останній день.

          Хреста: Євангеліє: Йо. 60 зач. 19, 6-11, 13-20, 25-28, 30-35.

          Від Йоана святого Євангелія читáння.

          В той час первосвященики і старші зібрали раду на Ісуса, щоб його вбити, і привели його до Пилата, кажучи:

          6. Візьми і розпни його!

          Каже їм Пилат:

          – Візьміть його ви й розіпніть, бо я ніякої вини не находжу в ньому.

          7. Юдеї йому відповіли:

          – У нас є закон, і за законом він мусить умерти, бо він зробив себе Сином Божим.

          8. Як Пилат почув те слово, налякався ще більше. 9. Вернувся він ще раз у Преторію й каже Ісусові:

          – Звідкіля ти?

          Ісус не дав йому одвіту.

          10. Каже йому Пилат:

          – Зі мною не розмовляєш? Хіба не знаєш, що я маю владу відпустити тебе, і маю владу розп’яти тебе?

          11. Відповів Ісус:

          – Ти не мав би наді мною ніякої влади, якби тобі не було дано згори. Тому, хто мене тобі видав, має більший гріх.

          13. Пилат, почувши те слово, вивів Ісуса і сів на судилищі, на місці, що зветься Літостротон, по-єврейськи – Гаввата. 14. А був то день, коли приготовляли Пасху, близько шостої години. І каже до юдеїв:

          – Ось цар ваш.

          15. Ті закричали:

          – Геть! Геть із ним! Розпни його!

          Пилат каже їм:

          – Царя вашого розп’яти?

          Первосвященики відповіли:

          – Нема у нас царя, крім кесаря!

          16. І видав його їм на розп’яття.

          17. Взяли вони Ісуса; і несучи свій хрест, він вийшов на місце, зване Череп, по-єврейськи Голгота. 18. Там його розп’яли і з ним двох інших з одного й з другого боку, Ісуса ж посередині. 19. Пилат велів зробити напис і прибити на хресті. Написано було: «Ісус Назарянин цар юдейський». 20. Багато з юдеїв читали той напис, бо місце, де був розп’ятий Ісус, було близько міста. Писано було по-єврейськи, по-грецьки і по-римськи.

          25. При хресті Ісуса стояли його мати, сестра його матері, Марія Клеопова та Марія Магдалина. 26. Коли Ісус побачив матір і учня, якого він любив, що стояв біля неї, сказав до матері:

          – Жено, ось син твій.

          27. Потім каже до учня:

          – Ось мати твоя.

          І від тієї хвилини учень узяв її до себе.

          28. По тому Ісус, знаючи, що все совершилось, щоб збулося Писання, мовив:

          – Жажду.

          30. Скуштувавши оцту, Ісус сказав:

          – Совершилось.

          І схиливши голову, віддав духа.

          31. Тому що то була п’ятниця та щоб тіла не лишилися в суботу на хресті, бо був Великдень тієї суботи, юдеї просили Пилата, щоб переламали їм голінки і їх зняли. 32. Вояки прийшли й переламали голінки першому і другому, що були з ним розп’яті. 33. Та коли приступили до Ісуса і побачили, що він уже помер, голінок йому не ламали, 34. але один з вояків проколов йому списом бік і зараз же потекла кров і вода.

          35. І той, який бачив, свідчить те, і свідчення його правдиве; і він знає, що говорить правду, щоб ви теж увірували.


          Йо. 6, 40-44. «Ніхто не спроможен прийти до мене, коли Отець, який послав мене, не приведе його».

          Звичайно, ми, християни, стараємося жити досконалим християнським життям, виконувати заповіді, втілювати Євангеліє у своє життя. І нам це більше чи менше вдається.

          Однак мали б усвідомлювати, що жодне наше зусилля та праця самі собою не дадуть нічого. Потрібно не лише покладатися на свої знання, здібності, силу, а й уповати на Божу благодать, Божу силу. Завдяки їй ми є, живемо, можемо і маємо все у своєму житті.

          Не варто захоплюватися тим, що нам вдається, бо завтра це може не вдатися – можемо помилитися, впасти. Водночас – ніколи не маємо падати духом, коли нам щось не вдається, бо в Бозі немає речей неможливих. Каже нам Господь. «Все можливе для того, хто вірує». Тож віруймо, що з Богом і в Бозі все можливе для кожного з нас!

          Владика Венедикт (Алексійчук)

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 22 травня
        • Святе Письмо з розважанням на 21 травня
        • Святе Письмо з розважанням на 20 травня
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.