Святе Письмо з розважанням на 13 липня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 14 квітня
  • Святе Письмо з розважанням на 13 квітня
  • Святе Письмо з розважанням на 7 квітня
        • Святе Письмо з розважанням на 13 липня

          До Римлян послання святого апостола Павла читáння.

          11. Браття, Писання каже: кожний, хто вірує в нього, не осоромиться. 12. Немає бо різниці між юдеєм і між греком; бо той самий Господь усіх, багатий для всіх, хто його призиває; 13. бо кожний, хто призове ім’я Господнє, спасеться.

          14. Як же призиватимуть того, в кого не увірували? Як увірують у того, про кого не чули? І як почують без проповідника? 15. І як будуть проповідувати, коли не будуть послані? Як написано: які гарні ноги тих, що благовістять добрі новини! 16. Та не всі послухали євангелія. Бо Ісая каже: Господи, хто повірив тому, що ми чули? 17. Віра, отже, від слухання, а слухання через слово Христове.

          18. Та я питаю: хіба вони не чули? Та ж:

          По всій землі рознісся їхній голос,
          їхні слова – в кінці світу.

          19. І ще кажу: може, не зрозумів Ізраїль? Але Мойсей перший мовив:

          Я викличу у вас заздрість не народом,
          збуджу ваш гнів народом нерозумним.

          20. А Ісая насмілюється і мовить:

          Найшли мене ті, що мене не шукали.
          Я об’явився тим, що про мене не питали.

          До Ізраїля ж каже:

          21. увесь день я простягав свої руки
          до неслухняного й упертого народу.

          1. Отож питаю: чи не відкинув Бог народ свій? Ніколи в світі! Бо і я ізраїльтянин, з роду Авраама, з коліна Веніямина. 2. Бог не відкинув свого народу, що наперед вибрав. Чи ж ви не знаєте, що Писання про Іллю говорить, коли він скаржиться до Бога на Ізраїля.

          Апп.: Апостол: 1 Кор. 131 зач.; 4, 9-16.

          До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.

          9. Браття, Бог поставив нас, апостолів, останніх, немов призначених на страту; ми бо стали видовищем і світові, і ангелам, і людям. 10. Ми нерозумні Христа ради, ви у Христі розумні, ми немічні, ви сильні; ви славні, ми без слави. 11. До цього часу ми голодні і спраглі, і нагі, нас б’ють, ми скитаємось; 12. ми трудимося, власними руками; нас ображають, і ми благословляємо; нас гонять, і ми терпимо; 13. нас лають, і ми доброзичливі; ми стали сміттям світу, викидками всіх аж досі.

          14. Пишу це не щоб осоромити вас, але щоб як дітей моїх улюблених навести на розум. 15. Бо хоч би ви мали тисячі учителів у Христі, але батьків небагато, я бо вас породив через Євангеліє у Христі Ісусі. 16. Благаю, отже, вас: Будьте моїми наслідувачами, як і я Христа.

          __________

          Алилуя, глас 1: Ісповідять небеса чуда Твої, Господи, і істину Твою в церкві святих (Пс. 88,6).

          Стих: Бог прославлюваний на раді святих (Пс. 88,8).

          __________

          Ряд.: Євангеліє: Мт. 41 зач. 11, 16-20.

          Від Матея святого Євангелія читáння.

          16. Сказав Господь: До кого б мені прирівняти рід цей?

          Він подібний до дитят, що сидять на майданах та кличуть до інших, 17. кажучи: грали ми вам на сопілці, та ви не танцювали; співали ми вам жалобної, та ви не били себе в груди.

          18. Прийшов бо був Іван, що не їв, не пив. і вони кажуть: він біса має. 19. Прийшов Син чоловічий, що їсть і п’є, вони кажуть: оцей чоловік ненажера й п’яниця, приятель митарів і грішників!

          І виправдалась мудрість власними ділами.

          20. Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялись

          Апп.: Євангеліє: Мр. 12 зач. 3, 13-19.

          Від Марка святого Євангелія читáння.

          13. Одного разу вийшов Ісус на гору й покликав тих, яких сам хотів, і вони прийшли до нього. 14. І він призначив дванадцятьох, щоб були при ньому та щоб їх посилати проповідувати; 15. і дав їм владу виганяти бісів.

          16. Призначив він дванадцятьох: Симона, якому дав ім’я Петро; 17. Якова, сина Заведея, та Івана, брата Якова, і дав їм ім’я Воанергес, у перекладі – Сини грому; 18. Андрія, Филипа, Вартоломея, Матея, Тому, Якова, сина Алфея, Тадея, Симона Кананея, 19. та Юду Іскаріота, що його зрадив.


          Матея 11, 20: “Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялись”.

          Ми вміємо нарікати. Часто невдоволені, як і що відбувається. Нам хочеться краще, досконаліше… Ми не те, що не хочемо радіти тому, що маємо, а просто не вміємо цього робити. Бо чомусь, як не дивно, вважаємо, що Бог нам щось винен.

          Скільки доброго би не отримували, завжди будемо хотіти більшого. Така жадоба нас засліплює настільки, що часто почуваємося нещасними, навіть маючи значно більше, ніж інші можуть тільки мріяти

          Навчімося вірити Богові, навчімося Його чути і бачити Його дію в нашому житті. Не будьмо сліпцями, керованими лише захланністю.

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 14 квітня
        • Святе Письмо з розважанням на 13 квітня
        • Святе Письмо з розважанням на 7 квітня
          • Оціни

            How useful was this post?

            Click on a star to rate it!

            Average rating 0 / 5. Vote count: 0

            No votes so far! Be the first to rate this post.