Ряд.: Апостол: Рим. 106 зач.; 11, 13-24.
До Римлян послання святого апостола Павла читáння.
13. Браття, кажу вам, погани: оскільки я апостол поган, величатиму моє служіння, 14. надіючись, що, може, мені якось пощастить розбудити заздрість своїх, споріднених тілом, і декого з них спасти. 15. Бо коли їхнє відкинення – примирення для світу, то що буде їхнє прийняття, як не життя воскреслих з мертвих?
16. І коли перша розчина свята, то святе й тісто; і коли святий корінь, то святе й галуззя. 17. Коли ж деякі з галузок відламалися, а ти, будучи оливною дичкою, защеплений був між них і став співучасником кореня та оливкового соку, 18. не хвалися перед галуззям. А коли хвалишся, знай, що не ти носиш корінь, а корінь тебе. 19. Ти скажеш: гілля відчахнуто, щоб мене нащепити. 20. Добре. Вони відламалися за невіру, а ти стоїш завдяки вірі. Не несись, отже, високо, але бійся. 21. Бо коли Бог не пощадив природного галуззя, то може й тебе не пощадити. 22. Вважай, отже, на доброту і суворість Божу: на відпалих суворість, а на тебе доброта Божа, коли пробудеш у доброті; а коли ні, і ти будеш відтятий. 23. Та й вони, як не зостануться в невірі, будуть прищеплені, бо Бог може їх знову прищепити. 24. Бо коли ти, відтятий від дикої з природи оливки, проти природи був прищеплений до доброї оливки, скільки більше ті, що за природою будуть защеплені на власній оливці?
Богородиці: Апостол: Євр. 320 зач.; 9, 1-7.
До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.
1. Браття, перший завіт мав також свої установи щодо служби і мав святиню земну. 2. Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби предложення; він зветься Святе. 3. За другою завісою був намет, званий Святе святих, 4. зо золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, що був увесь покритий золотом; у ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту. 5. Зверху же над ним були херувими слави, що крильми отінювали престол умилостивлення. Але про це не час тепер говорити докладно.
6. І от як усе це так було уряджено, в перший намет увіходили завжди священики, виконуючи службу; 7. в другий же раз на рік – лише первосвященик, і то не без крови, яку приносив за свої і людські провини.
__________
Алилуя, глас 8: Воскресни, Господи, в упокій Твій, Ти і кивот святині Твоєї (Пс. 131,8).
Стих: Клявся Господь Давидові істиною і не відречеться її (Пс. 131,11).
__________
Ряд.: Євангеліє: Мт. 43 зач. 11, 27-30.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Сказав Господь своїм учням:.
27. Все передане мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити.
28. Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. 29. Візьміть моє ярмо на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, і найдете полегшу душам вашим. 30. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.
Богородиці: Євангеліє: Лк. 54 зач. 10, 38-42; 11, 27-28.
Від Луки святого Євангелія читáння.
38. В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. 39. Була у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40. Марта ж клопоталася, услуговуючи всіляко. Підійшла вона й каже:
– Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені помогла.
41. Озвався Господь до неї і промовив:
– Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. 42. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.
27. Коли він говорив це, якась жінка підняла голос з-між народу і сказала до нього:
– Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили. 28. Він озвався:
– Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його.
Луки 11, 28: “Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його”.
Маючи Господа за кращого порадника і друга, довіряючи Йому всі свої переживання, очікування і мрії, можна убезпечити себе від багатьох клопотів і навчитися знаходити щастя довкола.
Дотримуючись Його порад, можемо уникнути хибних шляхів і відшукати дорогу, яка вестиме до Господа.
Правдиве щастя можливо здобути і усвідомити лише поруч із Богом.
