До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.
13. Браття, маючи той самий дух віри, про який написано: Я вірував, тому й говорив, і ми віруємо, тому й говоримо; 14. бо знаємо, що той, хто воскресив Господа Ісуса, воскресить і нас з Ісусом і поставить з вами побіч себе. 15. Бо все це ради вас, щоб благодать, множачись через багатьох збагатила дяку на славу Божу.
16. Ось чому ми не втрачаємо відваги: хоч наша зовнішня людина занепадає, та наша внутрішня обновлюється день-у-день. 17. Бо те, що одну мить триває, наше легке страждання, готує нам вічну вагу слави понад усяку міру, 18. нам, що дивимося не на видиме, а на невидиме: видиме бо дочасне, а невидиме – вічне.
Євангеліє: Мт. 100 зач. 24, 27-33; 42-51.
Від Матея святого Євангелія читáння.
Сказав Господь своїм учням:
27. Як блискавка, що на сході блисне і вмить аж на самім заході сяє, так буде й прихід Сина чоловічого. 28. Де бо є труп, там і орли зберуться.
29. Негайно по тих днях скорботних сонце затьмиться, місяць не дасть більше свого блиску, зорі падатимуть, з неба і захитаються небесні сили. 30. Тоді на небі з’явиться знак Сина чоловічого, і тоді усі племена землі битимуть себе у груди й побачать Сина чоловічого, коли він приходитиме на небесних хмарах з потугою та славою великою. 31. Він пошле своїх ангелів із сурмою вельми голосною, і ті зберуть вибраних його з чотирьох вітрів, від одного аж до другого кінця неба.
32. Від смоковниці навчіться притчі. Коли віття її стає м’яке й вона виганяє листя, ви знаєте, що близько літо. 33. Отак і ви: коли це все побачите, знайте, що він уже близько при дверях.
42. Чувайте, отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде. 43. Знайте те, що коли б господар відав, у яку сторожу прийде злодій, пильнував би і не дав би підкопати свого дому. 44. Тому й ви будьте готові, бо Син чоловічий прийде тієї години, про яку ви й не думаєте.
45. Хто є вірний та мудрий слуга, якого пан настановив над челяддю своєю давати їм поживу у свій час? 46. Щасливий той слуга, як його пан, вернувшися, найде його при роботі. 47. Істинно кажу вам, що він поставить його над усім своїм маєтком.
48. Коли ж той злий слуга скаже в своєму серці: мій пан бариться 49. і почне бити своїх товаришів-слуг, їсти та пити з п’яницями, 50. пан того слуги прийде в день, якого він не сподівається, 51. і в годину, якої він не знає, і розітне його надвоє і долю його покладе з лицемірами. Там буде плач і скрегіт зубів.
Мт. 24, 27-33; 42-51. «Чувайте, отже, бо не знаєте, якого дня Господь ваш прийде».
Знаємо, що в перших роках християнства учні, апостоли завжди очікували другого приходу Господа. Тепер лише час від часу, хоч, правду кажучи, такого майже не трапляється, люди говорять про свій відхід до вічності. Тим більше ніхто практично не згадує про другий прихід Господа нашого Ісуса Христа й не очікує на нього.
Проте Господь завжди приходить у наше життя, і тому дуже важливо бути відкритим на те, щоб пізнавати цю Божу присутність. Бог є завжди. Річ у тім – наскільки ми цю Божу присутність можемо для себе відкривати і нею жити.Наш відхід до вічності, наша смерть буде лише підтвердженням того, що ми вибрали й чим жили. Якщо ми жили ціле життя без Бога, то смерть – підтвердження, що так буде вічно. Коли ми своє життя прожили з Богом та перебували з Ним, то так буде й у вічності.
Владика Венедикт (Алексійчук)
