До Корінтян першого послання святого апостола Павла читáння.
3. Браття, благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа.
4. Завжди дякую за вас моєму Богові, за благодать Божу, що була вам дана в Христі Ісусі, 5. бо ви в ньому збагатились усім – усяким словом і всяким знанням: 6. Христове свідоцтво утвердилося серед вас 7. так, що не бракує жодного дару ласки вам, що очікуєте об’явлення Господа нашого Ісуса Христа, 8. який і укріпить вас до кінця, щоб ви були бездоганними в день Господа нашого Ісуса Христа. 9. Вірний Бог, що вас покликав до співучасти зі своїм Сином Ісусом Христом, Господом нашим.
Євангеліє: Мт. 78 зач. 19, 3-12.
Від Матея святого Євангелія читáння.
3. Того часу приступили до Ісуса фарисеї, і, спокушаючи його, спитали:
– Чи можна чоловікові відпустити свою жінку з якої-будь причини?
4. Він відповів їм:
– Хіба ви не читали, що Творець від початку сотворив їх, чоловіка і жінку, 5. і мовив: тому покине чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і вони будуть двоє одно тіло, 6. так що вони не будуть більше двоє, лиш одне тіло. Що, отже, Бог злучив, людина хай не розлучає.
7. Кажуть вони до нього:
– Чому ж тоді Мойсей велів дати розвідний лист і відпустити її?
8. Він сказав їм:
– Задля жорстокости сердець ваших Мойсей дозволив вам відпускати жінок ваших; спочатку ж не було так.
9. А я кажу вам: хто відпускає свою жінку – за винятком розпусти – і жениться з іншою, той чинить перелюб; і хто жениться з розведеною, чинить перелюб.
10. Кажуть до нього учні:
– Коли така справа чоловіка з жінкою, то ліпше не женитись.
11. Він відповів їм:
– Не всі розуміють це слово, лише ті, кому дано. 12. Бувають бо скопці, що з матірнього лона такими народились; бувають і скопці, яких люди оскопили; бувають і скопці, що самі себе оскопили задля царства небесного.
Хто може збагнути, нехай збагне.
Мт. 19, 3-12. «Тому покине чоловік батька й матір і пристане до своєї жінки, і будуть вони двоє одним тілом».
У сучасному світі дуже велика кількість розлучень. Тепер багато людей, одружившись, навіть взявши церковний шлюб, розлучаються і для свого виправдання знаходять багато причин. Люди, які, здавалося б, кохали одне одного, за декілька років, а буває, і за декілька місяців, розходяться. Що є причиною цього?
Думаю, однією з причин є те, що люди не можуть усвідомити, що це Бог подарував їм одне одного. Вони можуть розповідати, як вони познайомилися, як відбулася їхня перша зустріч, як це випадково, на їхній погляд, сталося. Але випадково нічого не стається – усе в наше життя дає Бог. Тому все те, що ми називаємо випадковостями, збігом обставин, – усе це Божий план. І коли Господь звів докупи двох осіб, не раз дуже різних, вихованих у різних родинах, у різних обставинах, часто різної національності, – значить, Він мав свій план щодо них. Та коли Господь дав, щоб вони не тільки познайомилися і прийняли рішення жити разом, а прийшли до храму Божого й отримали церковний шлюб, то це вже – Божа гарантія, навіть більше, це немовби Божа печатка, якою Він стверджує, бере відповідальність на себе за те, що ці люди спроможні жити разом.
Проблема криється саме в тому, що люди не вірять в цю Божу гарантію, вони чинять відповідно до труднощів у стосунках, які постали, чи важких ситуацій, клопотів, які в певний період переживають. Дуже важливо побачити за їхнім шлюбом Господа, який дав їм зустрітися. Який через благословення в Церкві, через шлюб сповнює їх благодаттю і силою до спільного життя. Лише ця віра дасть людині спроможність, хай що б не відбувалося, жити спільним життям.
Владика Венедикт (Алексійчук)
