Святе Письмо з розважаннями на 13 вересня

Читай також

  • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
  • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
        • Святе Письмо з розважаннями на 13 вересня

          До Корінтян другого послання святого апостола Павла читáння.

          7. Браття, тому що відзначаєтесь у всьому, у вірі, у слові, у знанні, у всякій пильності й у вашій любові до нас, треба вам відзначатись і в цій благодійній справі.

          8. Не даю це як наказ, але щоб дбайливістю до інших випробувати щирість вашої любови. 9. Ви знаєте ласку Господа нашого Ісуса Христа, що ради вас став бідним, бувши багатим, щоб ви його вбожеством розбагатіли. 10. Даю в цьому лише раду: воно бо вам личить, вам, що перші минулого року почали цю збірку не тільки робити, але про неї думати. 11. Тепер же кінчіть її, щоб, як гаряче бажали, так і довершили по вашій змозі. 12. Бо коли є охота дати, то вона приємна в міру того, хто що має, а не того, чого не має. 13. Тут не йдеться про те, щоб інші були в достатках, а ви у злиднях, але щоб була рівність; 14. щоб цим разом ваш надмір міг покрити їхню нестачу, а їхній надмір міг колись покрити вашу нестачу, і, таким чином, щоб панувала рівність, 15. як написано:

          Хто був зібрав багато, не мав над міру,
          а хто мало, не мав нестачі.

          Богородиці: Апостол: Євр. 320 зач.; 9, 1-7.

          До Євреїв послання святого апостола Павла читáння.

          1. Браття, перший завіт мав також свої установи щодо служби і мав святиню земну. 2. Споруджено бо перший намет, де були світильник, стіл і хліби предложення; він зветься Святе. 3. За другою завісою був намет, званий Святе святих, 4. зо золотим жертовником для палення пахучого кадила та кивотом завіту, що був увесь покритий золотом; у ньому був золотий посуд з манною, розцвіле жезло Арона й таблиці завіту. 5. Зверху же над ним були херувими слави, що крильми отінювали престол умилостивлення. Але про це не час тепер говорити докладно.

          6. І от як усе це так було уряджено, в перший намет увіходили завжди священики, виконуючи службу; 7. в другий же раз на рік – лише первосвященик, і то не без крови, яку приносив за свої і людські провини.

          Від Марка святого Євангелія читáння.

          6. В той час фарисеї раду радили з іродіянами проти Ісуса, як би його погубити.

          7. Тоді Ісус пішов до моря зі своїми учнями. Сила людей із Галилеї йшла за ним, і з Юдеї, 8. з Єрусалиму, з Ідумеї та й геть із Зайордання, і з околиць Тиру та Сидону; велика юрба людей, довідавшись про те, що діяв, прийшла до нього. 9. Тоді він сказав своїм учням, щоб приготовили йому човен задля народу, щоб не тиснув його. 10. Бо він багато з них оздоровив, і ті, що мали які недуги, кидалися до нього, щоб його доторкнутись. 11. І духи нечисті бачивши його, падали ниць перед ним і кричали:

          – Ти – Син Божий!

          12. Він, однак, суворо наказав їм, щоб вони його не виявляли.

          Богородиці: Євангеліє: Лк. 54 зач. 10, 38-42; 11, 27-28.

          Від Луки святого Євангелія читáння.

          38. В той час увійшов Ісус в одне село, і якась жінка, Марта на ім’я, прийняла його в хату. 39. Була у неї сестра, що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. 40. Марта ж клопоталася, услуговуючи всіляко. Підійшла вона й каже:

          – Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені помогла.

          41. Озвався Господь до неї і промовив:

          – Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. 42. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.

          27. Коли він говорив це, якась жінка підняла голос з-між народу і сказала до нього:

          – Щасливе лоно, що тебе носило, і груди, що тебе кормили. 28. Він озвався:

          – Щасливі ті, що слухають слово Боже і зберігають його.


          2 Кр. 8, 7-15. «Щоб цим разом ваш надмір міг покрити їхню нестачу, а їхній надмір міг колись покрити вашу нестачу, і щоб так панувала рівність»

          Погляньмо на наше життя. Те, ким ми є чи що ми маємо, це все-таки частково сила обставин. Ми могли б не бути тими, ким є, могли б народитися в зовсім інших обставинах – гірших чи ліпших. Вони не припадкові, ці обставини дав нам Бог, щоб ми служили для інших. І тому завжди тим усім, що ми тепер маємо, треба ділитися з тими, хто потребує, бо не знаємо, що буде з нами в майбутньому. І ділімося не тільки з тими, хто потребує матеріальних статків, але з тими, хто потребує нашого досвіду, знань й іншого.

          Можливо, будуть ситуації, коли хтось інший матиме якісь земні достатки, досвід чи інші здобутки, і зможе поділитися з нами. Що більше ми ділимось з іншими, то більше будемо спосібні отримати на майбутнє в наших потребах.

          Владика Венедикт Алексийчук

          Читай також

        • Святе Письмо з розважанням на 11 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 8 липня
        • Святе Письмо з розважанням на 7 липня
          • Оціни

            [ratemypost]